Оплата роботи в надурочний час

За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.
За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здій-снюється за погодинною системою, — за всі відпрацьовані надурочні години.
У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті.
Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.
(Стаття 106 із змінами, внесеними згідно із Законом № 263/95-ВР від 05.07.95, в редакції Закону № 357/96-ВР від 10.09.96)
1. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня. Така робота компенсується підвищеною оплатою. У разі проведення таких робіт за розпорядженням або з відома роботодавця години роботи понад нормальну тривалість робочого дня, а в разі підсумованого обліку робочого часу — понад установлений робочий час в обліковому періоді оплачу¬ються при погодинній системі оплати праці — у подвійному роз¬мірі годинної ставки, а при відрядній системі — шляхом доплати 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфіка¬ції, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою (ст. 106 КЗпП), і в тому разі, коли ці роботи було виконано без додержання умов і порядку залучення до них.
2. Порядок оплати роботи в надурочний час, передбачений коментованою статтею, застосовується і при підсумованому обліку робочого часу. При підсумованому (місячному, квартально му, річному) обліку робочого часу надурочним вважається час, який перевищує відповідно місячну, квартальну, річну норму робочих годин, встановлених за графіком працівнику.
3. Робота працівника з неповним робочим днем понад перед¬бачений трудовим договором час, але в межах установленої зако¬нодавством тривалості повного робочого дня не вважається урочною і оплачується в одинарному розмірі.
Так само не є надурочною робота працівника з ненормова-ним робочим днем понад установлену норму робочого часу, крім випадків виконання за дорученням роботодавця роботи, що не входила до кола його обов'язків.
4. Надурочні роботи повинні бути оплачені працівнику в підвищеному розмірі незалежно від дотримання власником або уповноваженим ним органом правил оформлення надурочних робіт.
Стаття 107. Оплата роботи у святкові і неробочі дні
Робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі:
1) відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
3) працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робо¬та у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.
На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
(Стаття 107 із змінами, внесеними згідно із Законом № 871-12 від 20.03.91)
1. Розмір оплати за роботу у святкові і неробочі дні встановлюється підприємством самостійно і вноситься до колективного договору, а також може бути обумовлений сторонами і при укладенні трудового договору (контракту). Однак в обох випадках розмір оплати не може бути нижчим подвійного розміру.
2. Робота, виконана робітниками-відрядниками у святкові і неробочі дні, оплачується за подвійними відрядними розцінками. Такий порядок оплати зберігається і у випадку застосування відрядно-прогресивної системи оплати праці.
3. Робота у святкові і неробочі дні робітників, які працюють на умовах погодинної системи оплати праці, оплачується за погодинними або денними тарифними ставками у подвійному розмірі за фактично відпрацьований у ці дні час.
4. Оплата за роботу у святкові і неробочі дні працівникам, які отримують місячний оклад, залежить від місячної норми робочого часу: якщо робота в ці дні включена в норму робочого часу даного місяця, то понад окладу оплата праці у святкові і неробочі дні провадиться в розмірі одинарної погодинної або денної ставки за фактично відпрацьований час; якщо робота у святкові і неробочі дні виконувалась понад місячну норму робочого часу, то за роботу у ці дні, крім окладу, провадиться додаткова оплата фактично відпрацьованого часу за подвійною погодинною або денною тарифною ставкою.
5. За роботу у святкові і неробочі дні працівнику надається право отримати інші дні відпочинку. На бажання працівника власник або уповноважений ним орган зобов'язаний надати йому інший день відпочинку, враховуючи при цьому місячну норму робочого часу. Якщо додатковий день відпочинку надається працівнику, який працював у святкові і неробочі дні понад місячну норму робочого часу, то, крім цього додатково оплаченого дня відпочинку, працівник має право і на оплату роботи у ці дні в одинарному розмірі. У випадку, коли працівник виконував роботу у святковий чи неробочий день в межах місячної норми робочого часу, додатковий день відпочинку не підлягає оплаті, якщо робота в ці дні уже була оплачена працівнику в одинарному розмірі.
6. Робота у святкові і неробочі дні повинна бути оплачена в підвищеному розмірі незалежно від дотримання власником або уповноваженим ним органом норм, які визначають підстави і порядок залучення працівників для роботи в ці дні.