Обов'язок боржника, який сплатив штрафні санкції, виконати зобов'язання в натурі.

Стаття 234. Обов'язок боржника, який сплатив штрафні санкції, виконати зобов'язання в натурі.
1. Сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, передбачених у частині третій статті 193 цього Кодексу.
Принцип реального виконання господарських зобов'язань означає необхідність виконати зобов'язання в натурі, тобто здійснити конкретну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу). Зазначений принцип реального виконання підпорядковується генеральномупринципу належного виконання (будь-яке належне виконання є водночас реальним виконанням.
У випадку порушення зобов'язання кредитор має право вимагати виконання зобов'вязання в натурі: ст. 20 ГК передбачений такий спосіб захисту прав суб'єктів господарювання,як присудження до виконання обов'язку в натурі (для порівняння: ст. 16 ЦК способом захисту визначено примусове виконання обов'язку в натурі).
Коментована норма викладена як імперативна, проте у своєму логічно-системному зв'яз­ку з ч. З ст. 193 ГК вона набуває диспозитивного характеру. Частиною 3 ст. 193 ГК перед­бачено, що застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Таким чином, принцип реального виконання зобов'язання може виключатися законом або договором шляхом безпосередньої вказівки на те, що сплата штрафних санкцій звільняє боржника від такого виконання.
Відмова управненої сторони від прийняття виконання зобов'язання, виконаного неналеж­но, може бути передбачена законом або договором. В останньому випадку така відмова є оперативно-господарською санкцією (детальніше див. коментар до статей 235, 236), яка має бути узгоджена сторонами і зафіксована у тексті договору. Треба зазначити, що застосуван­ня іншої господарської санкції (оперативно-господарської санкції як заходу оперативного впливу на боржника) не може автоматично звільнити боржника від реального виконання. У протилежному випадку довелося б визнати, що відмова управненої сторони від прийняття виконання ототожнюється з односторонньою відмовою від зобов'язання (договору) в силу безпосереднього припису ч. З ст. 193 ГК. Втім, одностороння відмова від зобов'язання може мати місце лише тоді, коли це передбачено законом або договором.
При застосуванні коментованої норми необхідно враховувати і те, що відповідно до ч. З ст. 237 ГК оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкоду­ванням збитків та стягненням штрафних санкцій.