Обов'язки щодо нерозголошення конфіденційної інформації в агент­ських відносинах

Стаття 302. Обов'язки щодо нерозголошення конфіденційної інформації в агент­ських відносинах
1. Комерційний агент не має права передавати конфіденційну інформацію, одержану від суб'єкта, якого він представляє, без згоди цього суб'єкта, використовувати її у влас­них інтересах чи в інтересах інших осіб всупереч інтересам суб'єкта, якого він пред­ставляє, як при здійсненні комерційним агентом своєї діяльності в інтересах зазначе­ного суб'єкта, так і після припинення агентських відносин з ним.
2. Сторони агентського договору можуть укласти окрему угоду про захист конфіден­ційної інформації суб'єкта, якого представляє комерційний агент (договір про нерозго­лошення).
3. Комерційний агент несе відповідальність за розголошення конфіденційної інфор­мації відповідно до закону та договору.
1. ГК не містить визначення поняття конфіденційної інформації. Стаття 162 ГК вста­новлює правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційної таємниці. До відносин, пов'язаних з комерційною таємницею, не врегульованих ГК, застосовуються відповідні по­ложення ЦК та інших законів. Згідно із ст. 3О Закону України «Про інформацію» від 2 жовт­ня 1992 р. конфіденційна інформація — це відомості, які знаходяться у володінні, користу­ванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажан­ням відповідно до передбачених ними умов.
Одним із різновидів конфіденційної інформації є комерційна таємниця, правовий режим якої визначається статтями 162 ГК, 505—508 ЦК. Суб'єкт господарювання, що є володіль­цем технічної, організаційної або іншої комерційної інформації, має право на захист від незаконного використання цієї інформації третіми особами, за умов, що ця інформація має комерційну цінність у зв'язку з тим, що вона невідома третім особам і до неї немає вільного доступу інших осіб на законних підставах, а володілець інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності (ч. 1 ст. 162 ГК).
За загальним правилом комерційний агент не має права передавати будь-кому інформа­цію, одержану від суб'єкта, котрого він представляє. Закон допускає передачу вказаної ін­формації лише за згодою цього суб'єкта, яка має бути отримана у письмовій формі і до пере­дачі інформації.
Агент не має права також використовувати конфіденційну інформацію у власних інтере­сах чи в інтересах інших осіб.
Заборона на передачу і використання комерційної інформації діє протягом усього часу здійснення агентом діяльності за договором, а також після припинення агентських відносин без обмеження строку. Разом з тим, слід враховувати, що строк правової охорони комерцій­ної таємниці обмежується строком дії сукупності зазначених у ч. 1 ст. 162 ГК умов.
2. Умови щодо обсягу, передачі і використання конфіденційної інформації можуть встановлюватися в агентському договорі. Сторони можуть викласти умови про захист зазначене і інформації в окремій угоді шляхом підписання договору про нерозголошення.
3. Відповідальність комерційного агента за розголошення конфіденційної інформації встановлюється законом і договором. Зокрема, ст. 49 Закону України «Про інформацію» пе­редбачено відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої таким розголошенням. Дого­вором можуть бути передбачені умови та заходи відповідальності комерційного агента за порушення умов агентського договору щодо конфіденційності отриманої ним інформації