Обмеження звільнення працівників молодше вісімнадцяти років

Звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) комісії в справах неповнолітніх. При цьому звільнення з підстав, зазначених в пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування.
1. Законом України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» від 24 січня 1995 р. передбачено, що здійснення соціального захисту серед неповнолітніх покладається на Державний комітет України у справах сім'ї та молоді, Республіканський комітет у справах сім'ї та молоді Автономної Республіки Крим, служби у справах неповнолітніх обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад.
2. Служби у справах неповнолітніх створюються відповідни¬ми органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
їх головними завданнями є розроблення і здійснення самостійно або разом з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадськими організаціями заходів щодо забезпечення прав, свобод, законних інтересів неповнолітніх; контроль за виконанням цих заходів; координація зусиль органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності у вирішенні питань соціального захисту неповнолітніх; здійснення контролю за дотриманням за¬конодавства про працю неповнолітніх на підприємствах, в уста¬новах та організаціях незалежно від форми власності тощо.
Служби у справах неповнолітніх мають право: приймати з питань, віднесених до їх компетенції, рішення, які є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, посадовими особами і громадянами.
5. Постановою Кабінету Міністрів України № 2136 від 25 листопада 1999 р. були затверджені типові положення про служби у справах неповнолітніх.
За змістом коментованої статті саме зазначені служби уповноважені надавати згоду на звільнення неповнолітніх працівників.
Крім того, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. передбачено створення комісій у справах неповнолітніх при виконкомах міських рад (крім міст районного значення), які також виступають суб'єктами надання згоди на звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника.
4. Коментована стаття передбачає, при звільненні неповнолітніх за умов зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності кадрів або штату працівників, банкрутства; у разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, і у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, обов'язок роботодавця здійснювати працевлаштування неповнолітніх працівників.
5. Порушення передбаченого порядку звільнення неповнолітніх працівників є підставою для визнання звільнення незаконним і поновлення такого працівника на роботі в порядку ст. 235 цього Кодексу.
Стаття 199. Розірвання трудового договору з неповнолітнім на вимогу його батьків або інших осіб Батьки, усиновителі і піклувальники неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.
(Стаття 199 із змінами, внесеними згідно із Законом № 6/95-ВР від 19.01.95)
1. Коментована стаття передбачає право вимагати припинення трудового договору з неповнолітнім батьків, усиновителів, піклувальників, опікунів, а також державних органів і посадових осіб, на яких покладено обов'язок нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю.
До таких органів можна віднести органи прокуратури, комітети неповнолітніх при виконкомах міських рад, місцеві держані адміністрації, комітет по нагляду за охороною праці, служби у справах неповнолітніх, державні інспекції праці тощо.
2. Особи і державні органи і посадові особи, які мають право вимагати припинення трудового договору з неповнолітнім, зобов'язані подати докази про неможливість продовження трудового договору неповнолітнього у зв'язку з загрозою здоров'ю неповнолітнього або порушенням законних інтересів неповнолітнього на даному підприємстві, в установі, організації.