Обчислення строків, передбачених цим Кодексом

Строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.
Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.
Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня.
Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.
(Кодекс доповнено статтею 241' згідно із Законом № 6/95-ВР від 19.01.95)
1. Перебіг давнісних і процесуальних строків, а також строків розгляду трудових спорів, установлених чинним законодавством, починається наступного дня після календарної дати, якою визначено його початок. Ці строки обчислюються у календарних тижнях або днях, місяцях чи роках. До них включаються і вихідні, святкові та неробочі дні.
2. При застосуванні норм трудового законодавства, де період визначається роками, місяцями, тижнями, а інколи й днями (проте без застереження про включення у підрахунок першого дня строку), слід керуватися правилом, встановленим коментованою статтею. При цьому слід мати на увазі, що день календарної дати настання події, якою визначено початок строку, до його перебігу
не зараховується. Перебіг строку починається наступного дня після цього дня.
3. Норми коментованої статті є загальними. Вони поширюються не тільки на строки, передбачені главою «індивідуальні трудові спори», а й на усі інші зазначені в трудовому законодавстві строки, з перебігом яких пов'язуються виникнення і припинення трудових прав і обов'язків працівників.