Іноземне підприємство

Стаття 117. Іноземне підприємство
1. Іноземним підприємством є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб.
2.Іноземні підприємства не можуть створюватися в галузях, визначених законом, що мають стратегічне значення для безпеки держави.
3. Діяльність філій, представництв та інших відокремлених підрозділів підприємств утворених за законодавством інших держав, здійснюється на території України відпо­відно до законодавства України.
4.Умови і порядок створення, вимоги до організації та діяльності іноземних підпри­ємств визначаються цим Кодексом, законом про режим іноземного інвестування, інши­ми законами.
1. Дана стаття, а також статті 63 і 396 ГК передбачають можливість створення унітарного або корпоративного підприємства, яке діє виключно на власності іноземців — фізичних або юридичних осіб. Таке підприємство є іноземним підприємством. Ним є також діюче підпри­ємство, придбане повністю у власність цих осіб. Статусу іноземного діюче підприємство України набуває після придбання його повністю у свою власність іноземцем або іноземною юридичною особою. При цьому вимогою законодавства є повне, а не часткове придбання увласність іноземцем чи іноземною юридичною особою діючого підприємства.
Іноземному підприємству притаманні такі ознаки:
— створюється і діє за законодавством України;
— діє виключно на власності іноземних суб'єктів (іноземців або іноземних юридичних осіб);
— у власності іноземного підприємства може перебувати будь-яке майно, не заборонене законодавством України;
— діюче підприємство може бути власністю іноземного підприємства тільки після повно­го придбання його у власність іноземцями, або іноземними юридичними особами, або ж ни­ми спільно;
— іноземне підприємство має своє найменування; окрім повного найменування, може ма­ти й скорочене, свою печатку, поточний рахунок у банку та інші реквізити відповідно до чинного законодавства України.
2. Економічна безпека України обумовлює необхідність недопущення доступу іноземних суб'єктів господарювання, а з ними — і держави, за законодавством якої вони створені, в галузі борони (зброї, техніки і технології), фундаментальних розробок, підтримання суспільного порядку і управління, фінансів і монетарної політики, правотворчості. Зазначені сфери традиційно становлять недоступні для іноземців галузі практично в усіх без винятку країнах
Законодавство України також обмежує доступ іноземців до деяких секторів економіки, якими є: діяльність видавництв, топографо-геодезична і картографічна діяльність, страхова діяльність тощо.
Законами України можуть визначатися території, на яких створення і діяльність іноземних підприємств обмежується або забороняється виходячи з вимог забезпечення національної безпеки України. Це, як правило, прикордонні території, території розміщення військових або інших стратегічних об'єктів.
у разі коли інші держави, митні союзи або економічні угруповання обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України (підприємств, філій або представництв), органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до їх компетенції мають право застосовувати адекватні заходи у відповідь на такі дії (ст. 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»),
5. Згідно з ч. З коментованої статті, а також з положеннями статей 116 і 392 ГК іноземні підприємства мають право створювати свої структурні одиниці (філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи), які не є юридичними особами, але мають постійне місцезнаходження на території України. Виходячи з вимог вищезазначених статей та інших законодавчих актів умови створення та діяльність таких структурних підрозділів регулюютьсязаконодавством України. Це необхідно для того, щоб попередити здійснення на території україни невигідної для неї діяльності, або діяльності, яка може порушувати економічний суверенітет України.
Філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, що відкриваються в Україні, реєструються Міністерством економіки України в порядку, визначеному ст.5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
4. Умовами створення іноземних підприємств є:
— наявність (надходження) на території України власності іноземців, іноземних юридичних осіб або наявність діючого підприємства, придбаного у власність цими особами;
— створення іноземного підприємства на території чи в галузі господарювання, в яких це заборонено;
— відображення у відповідних документах відомостей про предмет діяльності (не заборонений в Україні), інших відомостей, передбачених чинним законодавством при створенні іноземних підприємств.
Щоб зареєструвати іноземне підприємство, його засновники повинні підготувати (розробити) установчі документи. Це — комплект документів установленої законом форми, згідно з якими підприємство виникає і діє як суб'єкт господарських відносин.
Державна реєстрація зумовлює визнання іноземного підприємства юридичною особою, тобто виникнення в останньої правоздатності і дієздатності — можливості своїми діями на­бувати права та обов'язки.
Предмет, цілі і напрями дальності іноземне підприємство визначає у своєму статуті; відповідно з останнім і чинним законодавством воно має право вчиняти правочини, укладати договори та інші угоди, займатись будь-якою господарською діяльністю, передбаченою статутом у відповідності з ГК, і не забороненою чинним законодавством. Іноземне підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку виходячи з попиту на вироблювану продукцію, роботи, послуги. Продукція такого підприємства не підлягає ліцензуванню і квотуванню за умови її сертифікації як продукції власного виробництва у порядку, встановленому КМУ.
Відносини іноземного підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарювання виникають і регулюються на основі договорів.
Іноземне підприємство має право вести зовнішньоекономічну діяльність і напрями цієї діяльності визначає самостійно.
Держава забезпечує іноземному підприємству рівні правові та економічні можливості з іншими підприємствами, гарантує забезпечення його прав і законних інтересів.
Втручання у господарську та іншу діяльність іноземного підприємства з боку державних, громадських організацій, політичних партій і рухів без законних на те підстав не допуска­ється.
Контроль за діяльністю іноземного підприємства здійснюється податковою, державною ревізійною службами та органами інших відомств, передбачених ГК, а також іншим чинним законодавством.
Взаємовідносини іноземного підприємства з органами державного управління, місцевого самоврядування та іншими органами будуються у відповідності з чинним законодавством.
Ліквідація і реорганізація іноземного підприємства здійснюються у відповідності з ви­могами статуту, ГК, антимонопольного та іншого чинного законодавства, за рішенням влас­ника або за рішенням суду чи господарського суду.