Нововведень багато, а бюджету немає

Минулого року парламент вніс зміни до нормативних актів, які набули чинності з 1 січня 2010
Минулий рік став непростим для всіх. Проте, незважаючи на нескінченні перипетії парламентаріїв, за минулий рік було прийнято достатню кількість нормативних актів. Як показує практика, початок календарного року завжди пов'язане з набуттям чинності нових нормативних актів.

Але для початку хотілося б відзначити, що є нормативний акт, який так і не вступив в силу з 1 січня 2010 року. Це один з найважливіших законів - бюджет на 2010 рік.

Незважаючи на той факт, що до Верховної Ради України проект бюджету на 2010 рік надійшов вчасно, депутати так і не змогли узгодити з урядом весь комплекс завдань, на вирішення яких має бути спрямований бюджет. У результаті, починаючи з листопада місяця, була низка заяв, як від представників Верховної Ради України, так і від Прем'єр-міністра та віце-прем'єрів про те, що бюджет на наступний рік буде прийнятий тільки після президентських виборів.

Слід зазначити, що з 1 січня 2010 року набули чинності досить велика кількість нормативних актів, прийнятих у минулому році парламентом. Зокрема, закони, що регулюють земельні та трудові відносини, адміністративне судочинство та інші.
Нюанси адміністративного судочинства

З 1 січня ц.р.. в силу вступили два нормативні акти, що регулюють адміністративне судочинство.

Згідно із Законом України від 23 червня 2009 року № 1545-VI «Про внесення змін до статей 167 і 186 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) щодо направлення судового рішення та обчислення строків подання заяви про апеляційне оскарження», копія судового рішення не пізніше наступного дня після оголошення рішення, З моменту вступу даного нормативного акту в силу, буде надсилатися рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Крім того, відповідно до змін, внесених до частини 3 статті 186 КАСУ, якщо постанову було оголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подачі заяви на апеляційне оскарження обчислюється з дня одержання ним копії постанови.

Питання вступу в силу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження автоматизованої системи документообігу в адміністративних судах» № 1475-VI викликав гарячі обговорення ще з моменту його прийняття. Пов'язано це, насамперед, з фінансуванням впровадження даної системи.

Відповідно до даного нормативного акту, позовні заяви, скарги, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, які подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, Що здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження документів. У автоматизовану систему документообігу суду в обов'язковому порядку вносяться: Дата надходження документа; інформація про предмет суперечки і сторони у справі; прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію; інформація про рух судових документів; дані про суддю, який розглядав справу, та інші дані.

Крім того, Законом передбачається, що визначення судді чи колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, що враховує кількість справ, Що знаходяться на розгляді у суддів; заборона брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, до перегляду якого відноситься питання; перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень.

Також за невиконання норм Закону щодо впровадження автоматизованого документообігу в суді покладається кримінальна відповідальність на голову адміністративного суду.

Слід зазначити, що до Конституційного Суду України ще в минулому році надійшло подання Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень першого речення частини 3, частини 6 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, Статті 3761 Кримінального кодексу України та офіційного тлумачення пункту 5 частини 1, першого речення частини 3 статті 151 КАСУ в редакції цього нормативного акта.
Трудові відносини

Нововведення, прийняті в минулому році, торкнулися і законодавства, що регулює трудові відносини. Зокрема, Законом України «Про внесення змін до статей 21 і 33 Закону України« Про охорону праці »на законодавчому рівні врегульована видача дозволу на здійснення робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки. Такі дозволи будуть видаватися Центральним органом влади з нагляду за охороною праці та його територіальними органами. У даному документі чітко прописаний термін видачі дозволів (протягом 10 днів з дня подання заяви приймається рішення), а також перелік підстав для відмови у видачі та підстав для анулювання дозволу.

Також, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо погодинної оплати праці», розмір погодинної ставки має визначатися парламентом з урахуванням індексації рівня доходів на кожен наступний рік у законі про Державний бюджет. Крім того, згідно з даним нормативним актом, Кабінет Міністрів України має розробити і затвердити в установленому порядку механізм визначення і застосування мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі. Власне, від самого механізму залежить порядок нарахування погодинної оплати праці і те, наскільки ефективно ця норма діятиме, покаже час.

Слід зазначити, що погодинна форма оплати праці застосовується в більшості країн світу і відповідає нормам конвенцій та рекомендацій Міжнародної організації праці.
Земля

Ще одним, не менш цікавим нормативним актом є Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю», що регулює спрощення порядку переходу прав власності та користування на земельну ділянку, На якому розміщено будівлю або споруду для фізичних та юридичних осіб. Зауважимо, що з 1 січня 2010 року в силу вступили окремі положення цього документа.

Але в цілому, законом передбачено, що напрямки використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, крім сільськогосподарських і земель оборони, землекористувачі та власники будуть визначати самостійно з урахуванням вимог законодавства та містобудівної документації.

Крім того, термін розгляду повного пакету документації складає три тижні. Відмовити в погодженні документації тепер мають право лише на тій підставі, що вона не відповідає законодавству.

Змінюється і порядок погодження проекту відведення земельної ділянки у разі безоплатної приватизації землі. Відповідно до закону заяву про виділення ділянки разом з документами про бажане його розташуванні подається до місцевого органу державної влади або самоврядування, які розглядають його у місячний термін. Розроблений проект відведення також подається до місцевого органу влади або самоврядування за місцем розташування земельної ділянки. Протягом тижня місцева державна адміністрація або місцева рада передають проект на розгляд відповідної комісії, яка в тритижневий термін погоджує його або відмовляє в погодженні.

Також значно розширено список земельних ділянок державної та комунальної власності, що не підлягають продажу або оренди через аукціон. Серед іншого, туди увійшли земельні ділянки для створення озеленених територій загального користування, для будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів.

Відзначимо, що законом забороняється передавати на торгах земельні ділянки взамін викуплених або примусово відчужених для суспільних потреб. Крім того, встановлено, що, у разі визнання торгів що не відбулися, повторно їх провести необхідно протягом 6 місяців.
Інші

Також слід зазначити, що з січня вступили в силу ще низку законів. Зокрема, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення житлом громадян», який передбачає право військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, І членам їх сімей за їх бажанням отримувати грошову компенсацію замість жилих приміщень для постійного проживання.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку розгляду питань надання допомоги сім'ям загиблих», який передбачає, що витрати фізичних осіб, пов'язані з оплатою правової допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, Який зник безвісти, за обставин, які загрожували йому смертю, або дають підстави вважати фізична особа загиблим від певного нещасного випадку або інших обставин в результаті надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, На території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Також слід зазначити, що в силу вступив і Закон України «Про ідентифікації та реєстрації тварин», що передбачає створення системи ідентифікації та реєстрації тварин (великої рогатої худоби, свиней, овець, коней, кіз).

Протягом минулого року Верховною Радою було прийнято досить велика кількість нормативних актів, які набули чинності з 1 січня, але більшість з них - це, звичайно, внесення змін до законодавчих актів. Наскільки будуть такі нововведення працювати, природно, покаже час.