Нормативно-правове регулювання господарської діяльності

Стаття 7. Нормативно-правове регулювання господарської діяльності
1. Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Ко­дексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Ка­бінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
1. У правовому регулюванні господарських відносин визначальна роль належить норма­тивно-правовому регулюванню, упорядкуванню відносин у сфері господарювання за допо­могою нормативно-правових актів. Серед цих актів чільне місце посідає Конституція Укра­їни, якою встановлюються конституційні основи правопорядку у сфері господарювання (ст. 5 ГК), а також врегульовуються на найбільш загальному рівні найважливіші відносини у цій сфері.
З прийняттям ГК нормативно-правове регулювання відносин у сфері господарювання на­буває організованого системного характеру. По суті, цей Кодекс є базовим комплексним нормативно-правовим актом, в якому концентровано визначені основи господарського за­конодавства. Відтак, усі інші закони та підзаконні нормативно-правові акти повинні узго­джуватися з ГК у частині регулювання господарських відносин. Це не означає, що не можуть прийматися закони, якими певне коло або окремі моменти господарських відносин регу­люються інакше, ніж передбачено ГК, однак необхідною умовою прийняття таких законів або їх окремих положень є одночасне внесення відповідних змін до ГК. У цьому аспекті правило пріоритету спеціального закону щодо загального не діє, оскільки ГК, як і будь-який інший кодекс, виконує функцію уніфікації відповідного (в даному разі — господарського) законодавства.
2. Оскільки ГК встановлюються переважно основні вимоги до організації та здійснення господарської діяльності, нормативно-правове регулювання відносин у сфері господарю­вання конкретизується в багатьох законах спеціального характеру, існування яких передба­чено відповідними статтями ГК. Наприклад, його ст. 43 містить загальне положення щодо свободи підприємницької діяльності. Водночас нею передбачаються спеціальні закони, яки­ми встановлюється перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню або підприємництво в яких забороняється, визначаються випадки обмеження підприємницької діяльності посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого са­моврядування. Тут же міститься вказівка на те, що особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.
Конкретизація регулювання господарських відносин може здійснюватися не лише у зако­нах, що належать до галузі господарського законодавства, а й у законах інших галузей зако­нодавства — конституційного, адміністративного тощо, окремі положення яких стосуються відносин у сфері господарювання (наприклад господарської діяльності об'єднань громадян, релігійних організацій тощо). Господарська діяльність регулюється також нормативно-пра­вовими актами Президента України, зокрема указами з економічних питань, не врегульо­ваних законами (видання таких указів протягом трьох років після набуття чинності Консти­туцією України було передбачено пунктом 4 розділу XV «Перехідні положення» Конститу­ції України). При цьому слід мати на увазі, що названі укази мають силу законів, на відміну від інших указів Президента України, що є підзаконними актами і діють до того часу, поки не будуть визнані такими, що втратили чинність.
Нормативно-правовими актами КМУ, зазначеними у коментованій статті, є відповідні постанови Уряду, а також декрети КМУ, видані у період 1992—1993 pp. з наступними змінами, які зберігають чинність відповідно до пункту 1 розділу XV «Перехідні положення» Консти­туції України. На відміну від постанов КМУ, які є підзаконними актами, його декрети мають силу закону.
Інші органи державної влади у випадках, передбачених ГК, видають підзаконні відомчі нормативно-правові акти, які не повинні суперечити названим вище актам.
Наприклад, згідно з ч. З ст. 339 ГК банківські операції провадяться в порядку, встановле­ному Національним банком України (далі — НБУ). Те саме стосується порядку відкриття банківських рахунків (ст. 342 ГК).
До цього роду актів слід віднести також відповідні нормативно-правові акти Автономної Республіки Крим з питань, що належать до її компетенції (ст. 137 Конституції України). Від­повідно до ст. 23 ГК правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прий­няті в межах їх повноважень, є обов'язковими для виконання всіма учасниками господар­ських відносин, які розташовані або здійснюють свою діяльність на відповідній території.
3. До інших нормативних актів, передбачених коментованою статтею, належать локальні нормативно-правові акти, зокрема установчі документи суб'єкта господарювання (статути, положення). Наприклад, ст. 71 ГК встановлено правило, згідно з яким відомості, не передба­чені законом, підприємство надає органам державної влади, органам місцевого самовряду­вання, іншим підприємствам, установам, організаціям на договірній основі або в порядку, пе­редбаченому установчими документами підприємства. Стаття 142 ГК встановлює, що :рядок використання прибутку (доходу) суб'єкта господарювання визначає власник або уповноважений ним орган відповідно до законодавства та установчих документів тощо.
Іншими нормативними актами, передбаченими коментованою статтею, є також державні стандарти або технічні умови, інші правила, які є обов'язковими до виконання учасниками господарських відносин і порушення яких тягне правові наслідки. Наприклад, ст. 276 ГК передбачає, що показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язком для сторін договору. Так само є обов'язковими для суб'єктів господарювання, наприклад, державні ціни на імпортні товари, придбані за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 191 ГК), тощо. Такого роду нормативні акти не є нормативно-правовими. Однак закон визнає їх як обов'язкові до виконання і передбачає юридичну відповідаль­ність за їх порушення.