"Об обжаловании постановления Высшего хозяйственного суда Украины от 14 марта 2007 года N 36/433-32/402"

 ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 19 червня 2007 року

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: головуючого Шицького І. Б., суддів: Гуля В. С., Карпечкіна П. Ф., Колесника П. І., Черногуза Ф. Ф. та Щотки С. О., за участю представників Фонду державного майна України - Я. А. Г., регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області - З. Н. В., ТОВ "КП "Центральний ринок" - Б. Р. В. та ВАТ "Дніпропетровський центральний ринок" - Г. Є. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Фонду державного майна України і регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на постанову Вищого господарського суду України від 14 березня 2007 року N 36/433-32/402 у справі за позовом колективного підприємства "Центральний ринок" до Фонду державного майна України, Міністерства економіки України, ВАТ "Дніпропетровський центральний ринок" та регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (треті особи - Дніпропетровська міська рада і виконавчий орган Дніпропетровської міської ради) про визнання незаконним та скасування протоколу розподілу вартості майна між орендодавцем та орендарем від 24 квітня 2004 року, затвердженого регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, за яким була розподілена вартість майна цілісного майнового комплексу Центрального ринку м. Дніпропетровська після припинення договору оренди від 1 квітня 2004 року N 12/121-АД, та визнання права власності на будівлі та споруди, встановила:

У вересні 2005 року колективне підприємство "Центральний ринок" подало до господарського суду м. Києва позов до Фонду державного майна України, Міністерства економіки України, ВАТ "Дніпропетровський центральний ринок" та регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (треті особи - Дніпропетровська міська рада і виконавчий орган Дніпропетровської міської ради) про визнання незаконним та скасування протоколу розподілу вартості майна між орендодавцем та орендарем від 24 квітня 2004 року, затвердженого регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, за яким була розподілена вартість майна цілісного майнового комплексу Центрального ринку м. Дніпропетровська після припинення договору оренди від 1 квітня 2004 року N 12/121-АД, та визнання права власності на будівлі та споруди, які розташовані по вул. Шмідта, 2 і 3 у м. Дніпропетровську на території Центрального ринку. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачами не визнається право власності позивача на будівлі та споруди, які були побудовані ним у м. Дніпропетровську на території Центрального ринку (т. 1, а. с. 9 - 19).

Справа судами розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду м. Києва від 8 вересня 2006 року позов задоволено частково. Визнано за позивачем право власності на зазначені у рішенні суду будівлі та споруди, які розташовані по вул. Шмідта, 2 і 3 у м. Дніпропетровську на території Центрального ринку м. Дніпропетровська. У решті позову провадження у справі припинено (т. 5, а. с. 171 - 182).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 9 листопада 2006 року вищевказане рішення суду залишено без змін (т. 6, а. с. 135 - 142).

Постановою Вищого господарського суду України від 14 березня 2007 року N 36/433-32/402 здійснено заміну позивача - колективного підприємства "Центральний ринок" - на його правонаступника - ТОВ "КП "Центральний ринок". Постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 листопада 2006 року залишено без змін (т. 6, а. с. 197 - 203).

Це рішення та постанови мотивовані тим, що спірні об'єкти є новими будівлями та спорудами, які збудовані колективним підприємством "Центральний ринок" за власні кошти на орендованій ним земельній ділянці з отриманням дозволу орендодавця земельної ділянки. Ці об'єкти не є поліпшенням державного майна Центрального ринку, оскільки об'єктом договору оренди від 1 квітня 2000 року не був цілісний майновий комплекс в значенні ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Тому відсутні підстави для отримання згоди регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на проведення такого будівництва.

У касаційній скарзі Фонду державного майна України поставлено питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 14 березня 2007 року N 36/433-32/402, постанови Київського апеляційного господарського суду від 9 листопада 2006 року і рішення господарського суду м. Києва від 8 вересня 2006 року та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області поставлено питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 14 березня 2007 року N 36/433-32/402, постанови Київського апеляційного господарського суду від 9 листопада 2006 року і рішення господарського суду м. Києва від 8 вересня 2006 року та про відмову в задоволенні позову. Посилання зроблені на порушення і неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність оскарженої постанови положенням Конституції України та рішенням Верховного Суду України і виявлення різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах.

Ухвалою Верховного Суду України від 10 травня 2007 року порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 14 березня 2007 року N 36/433-32/402 (т. 6, а. с. 249).

Заслухавши доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 11118 ГПК України, Верховний Суд України за результатами розгляду касаційної скарги, касаційного подання Генерального прокурора України на постанову Вищого господарського суду України має право залишити постанову без змін, а скаргу (подання) без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова Вищого господарського суду України ухвалена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи касаційних скарг Фонду державного майна України і регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області щодо неправильного застосування Вищим господарським судом України норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження.

Виходячи з наведеного, Судова палата не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене і керуючись статтями 11117 - 11121 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України постановила:

Касаційні скарги Фонду державного майна України і регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Вищого господарського суду України від 14 березня 2007 року N 36/433-32/402 - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

 

Головуючий 
І. Б. Шицький 
Судді: 
В. С. Гуль 
  
П. Ф. Карпечкін 
  
П. І. Колесник 
  
Ф. Ф. Черногуз 
  
С. О. Щотка