Вход

Неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарю­вання

Стаття 33. Неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарю­вання
1. Неправомірним використанням ділової репутації суб'єкта господарювання визна­ються: неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки неправомірне використання товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигля­ду виробу іншого виробника; порівняльна реклама.
2. Неправомірним є використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, комерційного найменування, торговельної марки, інших позначень, а також на­лежних іншій особі рекламних матеріалів тощо, що може призвести до змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання, який має пріоритет на їх використання.
3. Використання у комерційному найменуванні власного імені громадянина є праве-мірним, якщо до власного імені додається будь-який відмітний елемент, що виключає змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання.
4.Неправомірним використанням товару іншого виробника є введення у господар­ський обіг під своїм позначенням товару іншого виробника шляхом змін чи зняття по­значень виробника без дозволу уповноваженої на те особи.
5. Копіюванням зовнішнього вигляду виробу є відтворення зовнішнього вигляду ви­робу іншого суб'єкта господарювання і введення його у господарський обіг без одно­значного зазначення виробника копії, що може призвести до змішування з діяльність іншого суб'єкта господарювання. Не визнається неправомірним копіювання зовніш­нього вигляду виробу або його частин, якщо таке копіювання зумовлено виключно їх функціональним застосуванням.
6. Дія частини п'ятої цієї статті не поширюється на вироби, що мають охорону як об'єк­ти права інтелектуальної власності.
7.Порівняльною є реклама, що містить порівняння з товарами (роботами, послуга­ми) чи діяльністю іншого суб'єкта господарювання. Не визнається неправомірним по­рівняння в рекламі у випадках, передбачених законом.
1. Чинне законодавство про захист від недобросовісної конкуренції не дає легального ви­значення поняття «ділова репутація». Воно визначено в інших нормативно-правових актах, наприклад Законі України «Про банки і банківську діяльність».
Загалом, діловою репутацією суб'єкта господарювання вважається надбана протягом тривалого часу суспільна оцінка діяльності господарюючого суб'єкта. Ділова репутація м же бути як позитивною, так і негативною. Позитивна ділова репутація пов'язується, як правило, з господарською діяльністю і є думкою про суб'єкта господарювання, яка ґрунтується на позитивній оцінці його якостей. Такими якостями можуть бути: наявність стабільних покупців; вигідне географічне положення; висока якість результатів господарської діяльності, технічні ноу-хау, рівень кваліфікації, ділові зв'язки тощо. Ці фактори забезпечують більш високий рівень прибутків. Негативна ділова репутація свідчить про зворотне. Ділова репутація не існує окремо від суб'єкта господарювання.
У разі вчинення дій, що є недобросовісною конкуренцією, позитивна ділова репутація можеперетворитися на негативну.
2. Згідно зі ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 р. неправомірним використанням чужих позначень, рекламних матеріалів та упаковки є використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, назв місць походження то­варів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання, який має пріоритет на їх використання.
Такі порушення перешкоджають реалізації інтересів суб'єктів господарювання, стосовно яких вони відбуваються, і призводять до введення контрагента за договором або масового споживача в оману. Наприклад, неправомірне використання назв місця походження товару можеввести з оману споживача, який сподівається отримати товар, що відповідає сукупності якостей,характерних для певної місцевості. Використанням назви місця походження товару вважається його позначення на товарі, в рекламі, на рахунках, бланках, пакунках та іншій документації, пов'язаній з введенням товарів у господарський обіг.
Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» від 15 грудня 1993 р. (п. З СТ.15) поширює на товарні знаки правовий режим власності. Додатковим актом є за­тверджені наказом Держпатенту Правила складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів та послуг від 28 липня 1995 р. До міжнародних договорів та угод щодо забезпечення захисту товарних знаків належать Паризька конвенція з охорони промислової власності від 20 березня 1883 р. і Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 р.
Правове регулювання використання фірмових найменувань здійснюється в Україні у відповідності до Паризької конвенції з охорони промислової власності та Положення про фірму, затвердженого постановою ЦБК та РНК СРСР від 22 червня 1927 р.
Власник фірмового найменування, у разі виникнення можливості змішування діяльності, може вимагати припинення використання тотожного або схожого фірмового найменування іншими особами, а також відшкодування збитків, завданих таким використанням.
Використання схожих або тотожних фірмових найменувань підприємцями, розташованими у різних регіонах, є правомірним, якщо це не призводить до змішування діяльності підприємців і споживачі не введені в оману. Розгляд справ щодо неправомірного використання фірмового найменування у більшості випадків потребує експертних висновків спеціалістів з питань промислової власності, особливо щодо доказів схожості позначень.
3.Комерційне найменування або його частина може містити власне ім'я громадянина. З метою виключення ймовірності змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання до такого комерційного найменування суб'єкт господарювання повинен додати будь-який відмітний елемент.
4. Передбачене ч. 4 даної статті порушення полягає в тому, що чужий товар видається за свій шляхомзняття (різними способами) позначень виробника. Неправомірне використання товару виробника тягне такі негативні наслідки: заподіяння моральної шкоди виробнику товару при свавільному внесенні змін до позначень на товарі або знятті цих позначень; завдання товару матеріальної шкоди у вигляді неотриманого очікуваного прибутку від реалізації товару з причини обмеження та перекручення інформації про виробника товару. У перспективі це може призвести до втрати позицій на ринку, зниження ділової активності і як наслідок — до збитків.
Якщо товар іншого виробника входить складовою до кінцевого продукту (товару) підприємця із збереженням свого функціонального призначення (комплектуючі вузли, деталі тощо) або використовується як основа (напівфабрикат) чи сировина для виготовлення товару, то неправомірність зняття позначень виробника товару треба розглядати з позицій впливу цих дій на конкурентні відносини на певних товарних ринках.
5. Копіювання зовнішнього вигляду виробу означає відтворення його зовнішніх характе­ристик з метою досягнення повної схожості з іншим виробом.
Незалежно від якості підробленого товару копіювання зовнішнього вигляду виробу безпе­речно завдає шкоди виробнику оригінального товару, тому що підриває його позиції на рин­ку, призводить до змішування його діяльності з діяльністю недобросовісного конкурента.
Товари низької якості не тільки завдають шкоди репутації та зменшують прибутки добре -совісного виробника. Споживачі, які вживають товари неналежної якості, помилково вважа­ючи їх якісною продукцією відомої фірми, завдають шкоди своєму здоров'ю.
Не визнається неправомірним копіювання зовнішнього вигляду виробу або його частини, якщо таке копіювання обумовлено виключно їх функціональним застосуванням.
Дія коментованої частини не поширюється на вироби, що мають правову охорону від­повідно до Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 р
6. Результати інтелектуальної діяльності та дорівняних до неї засобів індивідуалізації на­лежать до виключних прав (інтелектуальної власності). Зміст виключних прав суттєво від­різняється від права на захист від недобросовісної конкуренції.
До об'єктів інтелектуальної власності, як це передбачено законодавством України, належать об'єкти промислової власності (знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, зазначень:-, географічного походження товарів і послуг, винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо, об'єкти авторського права і суміжних прав (твори науки, літератури, мистецтва). . 7. Згідно зі ст. 7 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» порівняльна реклама — це реклама, що містить порівняння з товарами, роботами, послугами чи діяльні­стю іншого суб'єкта господарювання. Порівняльна реклама може бути правомірною та неправомірною.
Правомірною визнається порівняльна реклама, яка ґрунтується на відомостях, підтвердже­них фактичними даними, якщо вони є об'єктивними, достовірними, корисними для спожива­чів. Обов'язок підтвердження наведених у рекламі відомостей покладається на замовник; реклами. Виправданим вважається порівняння, пов'язане з досягненням науково-технічного прогресу, порівняння за вимогою споживачів, громадських спілок та організацій. Перелік та­ких винятків не є вичерпним, і його може бути поповнено за необхідності.
Неправомірною є порівняльна реклама, якщо наведені в ній відомості про товари, роботи послуги не підтверджені фактичними даними, є недостовірними, необ'єктивними та неко­рисними для інформування споживачів. Зазначене порушення здійснюється як шляхом від­критого посилання на діяльність іншого підприємця, так і шляхом використання характерис­тик добре відомих товарів іншого підприємця у власних інтересах.
Для визнання порівняльної реклами неправомірною достатньо однієї з наведених ознак. Порушення законодавства у вигляді неправомірної порівняльної реклами не потребує дока­зування факту зниження попиту на товар внаслідок такої реклами.