Недоставлення до митного органу товарів, транспортних засобів, документів

Стаття 332. Недоставлення до митного органу товарів, транспортних засобів, документів
Недоставлення до митного органу товарів, транспортних засобів, що перебувають під митним контролем і перевозяться з одного митного органу до іншого, а так само прийнятих для передачі митному органу митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єкт. Об'єктом даного правопорушення, так само як і при порушенні порядку видачі товарів, транспортних засобів (тобто без дозволу митного органу або їх втрата), що передбачено попередньою статтею МК, є правовідносини, що регулюють порядок митного оформлення товарів та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає у недоставленні до митного органу України товарів, транспортних засобів, що перебувають під митним контролем і перевозяться з одного митного органу України до іншого, а так само прийнятих для передачі митному органу України митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби.
Об'єктивна сторона може виражатися у таких формах бездіяльності:
- недоставлення товарів, ТЗ та документів з будь-яких причин;
- невручення документів на певні товари та транспортні засоби, якщо встановлено, що документи були прийняті для передачі митному органу призначення;
- ненадання товарів, ТЗ та документів до них митному органу з будь-яких причин. До названих форм бездіяльності не включена втрата товарів, ТЗ та документів до
них, оскільки це передбачено диспозицією іншої статті МК - статті 331. При цьому терміни слід розуміти у такому значенні:
1) митниця відправлення- митний орган на території України, де починається переміщення товарів (вантажів), що перебувають під митним контролем;
2) митниця призначення- митний орган (залізнична станція) на території України, де закінчується переміщення товарів (вантажів), що перебувають під митним контролем.
Транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і ТЗ, подаються митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України в порядку, передбаченому МК у разі, якщо митний контроль та митне оформлення товарів та ТЗ у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону України.
Такі документи, згідно зі статтею 92 МК мають бути достатніми для прийняття рішення про можливість пропуску зазначених товарів та ТЗ через митний кордон України.
До таких документів належать:
- вантажна митна декларація (в установлених законодавством випадках) на переміщувані товари та будь-які транспортні та товаросупровідні документи.
До строку, що згідно з ч.2 ст.158 МК встановлюється митним органом відправлення відповідно до нормативів на перевезення вантажів, виходячи з можливостей виду транспорту, використовуваного для такого перевезення, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення, не включається час зберігання товарів на складах при перевантаженні з одного виду транспорту на інший, а також час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, дозволених митними органами України.
Суб'єкти- фізичні особи віком від 16 років та посадові особи підприємств, до яких відносяться декларант (митний брокер), перевізник (митний перевізник). На зазначених посадових осіб має бути покладений обов'язок доставления певних товарів, ТЗ, а так само і документів на них у митний орган.
Відповідно до норм чинного законодавства, зазначеними особами є такі категорії.
Перевізник. Поняття перевізника міститься у пункті 22 статті 1 МК. Це особа, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, яка в установленому законом порядку, з використанням належних їй або найманих нею транспортних засобів переміщує товари через митний кордон України, або здійснює перевезення товарів, що перебувають під митним контролем, між митними органами на території України.
Поняття митного перевізника міститься у статті 182 МК. Це підприємство-резидент України, яке здійснює перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, без застосування при цьому заходів гарантування доставки товарів до митного органу призначення.
Декларант. Поняття декларанту міститься у пункті 5 статті 1 МК. Це юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Митним брокером (посередником), згідно зі статтею 176 МК, є підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності.
Таким чином, об'єктивна сторона цього порушення виражається у бездіяльності перевізника (митного перевізника), яким порушено встановлені законодавством строки доставки товарів, транспортних засобів та документів на них у митницю призначення.
Згідно з положеннями статті 321 МК, в разі недоставлення митних вантажів у митницю призначення внаслідок аварії або дії непереборної сили, відповідальність за коментованою статтею не настає за умовами підтвердження таких подій відповідними документами. Ще однією умовою звільнення від відповідальності за підстав, передбачених у статті 321 МК і що витікають зі змісту статей МК, є вчинення декларантом (або іншою відповідною особою) всіх можливих заходів до збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання, а також повідомлення про це в найближчий митний орган України.
Санкції за вчинення даного правопорушення: штраф у розмірі від п'ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.