Національний банк України. Рада Національного банку України

Стаття 335. Національний банк України. Рада Національного банку України
1.Національний банк України — центральний банк держави, основною функцією якого є забезпечення стабільності грошової одиниці України — гривні.
2.Правовий статус Національного банку України визначається законом про Націо­нальний банк України.
3.Розробку основних засад грошово-кредитної політики та контроль за її виконан­ням здійснює Рада Національного банку України. Правовий статус Ради Національного банку України визначається законом.
1. Центральним банком нашої держави є НБУ. Його основною конституційною функцією е забезпечення стабільності грошової одиниці України — гривні.
На її виконання НБУ сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у ме­жах своїх повноважень, — цінової стабільності.
НБУ виконує також інші функції,перелік яких встановлено ст. 7 Закону «Про Національ­ний банк України»:
1) відповідно до розроблених Радою НБУ Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику;
2) монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг;
3) виступає кредитором останньої інстанції для банків і організовує систему рефінансу­вання;
4) встановлює для банків правила проведення банківських операцій, ведення бухгалтер­ського обліку і звітності, забезпечення захисту інформації, коштів та майна;
5) організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і бан­ківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;
6) визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;
7) визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, авто­матизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;
8) здійснює банківське регулювання та нагляд;
9) веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та опера­цій у передбачених законами випадках;
10) веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутріш­ньодержавних платіжних систем;
11) здійснює сертифікацію аудиторів, які проводитимуть аудиторську перевірку банків, тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банку;
12) складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування;
13) представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних бан­ках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;
14) здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регу­лювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію НБУна здійснення валютних операцій;
15) забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів і здійснення операцій з ними та банківськими металами;
16) аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин;
17) організовує інкасацію й перевезення банкнот і монет та інших цінностей, видає ліцен­зії на право інкасації й перевезення банкнот і монет та інших цінностей;
18) реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі НБУ;
19) бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України;
20) визначає особливості функціонування банківської системи України в разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи НБУ;
21) здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визна­ченої законом.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону «Про Національний банк України» НБУ є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією Ук­раїни, зазначеним Законом та іншими законами України.
2.Правовий статус НБУ визначається Законом «Про Національний банк України».
Цей Закон містить, зокрема, такі розділи: «Загальні положення», «Керівні органи Націо­нального банку», «Організаційні основи та структура Національного банку», «Грошово-кре­дитна політика», «Управління готівковим грошовим обігом», «Операції Національного бан­ку», «Банківське регулювання і банківський нагляд» тощо.
3.Відповідно до ст. 100 Конституції України Рада НБУ розробляє основні засади грошо­во-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням.
Стаття 24 Закону «Про Національний банк України» встановлює, що засади грошово-кре­дитної політики ґрунтуються на основних критеріях та макроекономічних показниках за­гальнодержавної програми економічного розвитку та основних параметрах економічного та соціального розвитку України на відповідний період, що включають прогнозні показники обсягу валового внутрішнього продукту, рівня інфляції, розміру дефіциту державного бюд­жету та джерел його покриття, платіжного та торгового балансів, затверджених КМУ.
Стаття 9 Закону про банки конкретизує повноваження НБУ щодо розроблення основних засад грошово-кредитної політики.
Рада Національного банку:
— відповідно до загальнодержавної програми економічного розвитку та основних пара­метрів економічного та соціального розвитку України до 15 вересня поточного року розроб­ляє основні засади грошово-кредитної політики і вносить їх Верховній Раді України для ін­формування, здійснює контроль за виконанням основних засад грошово-кредитної політики;
— здійснює аналіз впливу грошово-кредитної політики України на стан соціально-еконо­мічного розвитку України та розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї.
З метою забезпечення виконання основних засад грошово-кредитної політики Рада На­ціонального банку має право застосування відкладального вето щодо рішень Правління НБУ стосовно:
а) диверсифікації активів НБУ та їх ліквідності;
б) лімітів позабалансових зобов'язань;
в) формування резервів, покриття фінансових ризиків;
г) порядку відрахувань доходів до Державного бюджету України;
д) мінімального розміру золотовалютних резервів;
е) інших питань, віднесених до її компетенції.
Щорічно НБУ інформує Верховну Раду України про напрями грошово-кредитної і валют­ної політики, розробленої ним на наступний рік і на більш тривалий період.
Правовий статус Ради НБУ визначається статтями 9—11 Закону «Про Національний банк України».
Рада Національного банку, крім зазначених вище, здійснює також інші повноваження:
1) затверджує Регламент Ради НБУ;
2) затверджує кошторис доходів та витрат НБУ та подає Верховній Раді України та КМУ до 1 вересня поточного року прогнозовані відомості про сальдо кошторису для включення до проекту Державного бюджету України на наступний рік;
3) приймає рішення про збільшення розміру статутного капіталу НБУ;
4) визначає аудиторську компанію для проведення аудиторської перевірки НБУ, розгля­дає аудиторський висновок та затверджує бухгалтерський баланс НБУ, публікує в офіційних друкованих засобах масової інформації щорічний баланс НБУ;
5) затверджує щорічно, до 1 липня, звіт про виконання кошторису НБУ та розподіл при­бутку за звітний бюджетний рік;
6) затверджує рішення Правління НБУ про участь у міжнародних фінансових організа­ціях;
7) вносить рекомендації Правлінню НБУ в межах розроблених основних засад грошово-кредитної політики стосовно:
—- методів та форм прогнозування макропоказників економічного і соціального розвитку України, а також грошово-кредитної політики;
— окремих заходів монетарного і регулятивного характеру та їх впливу на економічний і соціальний розвиток України;
— політики курсоутворення та валютного регулювання;
— розвитку банківської системи та окремих нормативних актів з питань банківської діяльності;
— вдосконалення платіжної системи;
— інших питань, віднесених законом до компетенції Ради НБУ;
18) вносить рекомендації КМУ стосовно впливу політики державних запозичень та подат­кової політики на стан грошово-кредитної сфери України.
До складу Ради НБУ входять члени Ради Національного банку, призначені Президентом України (сім членів) та Верховною Радою України (сім членів). Голова НБУ, який призна­чається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України, входить до складу Ради НБУ за посадою.
Строк повноважень членів Ради — сім років, крім Голови НБУ, який входить до її складу на строк здійснення ним повноважень за посадою.
Внутрішні питання організації діяльності Ради НБУ, порядок діловодства та інші питання визначаються Регламентом, який затверджується на її засіданні.
Засідання Ради НБУ проводяться не рідше одного разу на квартал.
Позачергові засідання Ради НБУ скликаються її Головою за його власною ініціативою або Радою НБУ за наполяганням не менше однієї третини від загальної кількості її членів, а та­кож за вимогою Голови НБУ. Члени Ради сповіщаються про засідання не пізніш як за п'ять календарних днів до дня його проведення. Порядок підготовки позачергових засідань Ради визначається її Регламентом.