Митна статистика зовнішньої торгівлі

Стаття 305. Митна статистика зовнішньої торгівлі
Митна статистика зовнішньої торгівлі являє собою узагальнену та відповідним чином систематизовану інформацію про переміщення товарів через митний кордон України.
Митна статистика зовнішньої торгівлі формується, узагальнюється та аналізується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи на основі даних, які містяться у вантажних митних деклараціях.
Дані митної статистики зовнішньої торгівлі в установленому законодавством порядку використовуються відповідними органами державної влади для здійснення контролю за надходженням податків, зборів та інших обов'язкових платежів до Державного бюджету України, валютного контролю, аналізу стану зовнішньої торгівлі України, її торговельного і платіжного балансів та економіки в цілому.
Ведення митної статистики здійснюється за методологією, яка забезпечує порівнянність даних митної статистики зовнішньої торгівлі України з даними державної статистики інших держав.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи забезпечує регулярне публікування даних митної статистики зовнішньої торгівлі.
Ведення митної статистики - одна з найрізноманітніших функцій митних органів. Митна статистика зовнішньої торгівлі є складовою статистики зовнішньоекономічних зв'язків.
З метою уніфікації положень митної статистики зовнішньої торгівлі й спрощення обміну відповідною інформацією між державами-учасниками Співдружності Рада глав урядів СНД вирішила затвердити для застосовування органами керування держав-учасників Співдружності Єдину методологію митної статистики зовнішньої торгівлі держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (надалі - Методологія). Відповідне рішення здійснене в м. Москві 9 грудня 1994 року в одному примірнику-оригіналі російською мовою.
У Методології викладені основні правила й процедури, які базуються на положеннях митного законодавства держав-учасниць Співдружності (надалі - держави).
Методологія розроблена з урахуванням рекомендацій Статистичної Комісії ООН і "Керівництва для користувачів по статистиці зовнішньої торгівлі" (Євростат, видання З, 1990 р.).
Митна статистика зовнішньої торгівлі є складовою частиною статистики зовнішньоекономічних зв'язків держави. Предметом спостереження митної статистики зовнішньої торгівлі, як уже було зазначено, є зовнішньоторговельний обіг держави, тобто експорт і імпорт товарів у їх вартісному й кількісному вираженні, а також географічна спрямованість експорту й імпорту.
Згідно з розділом II Методології основними завданнями митної статистики зовнішньої торгівлі є:
- забезпечення повного й достовірного обліку даних про експорт і імпорт держави;
- аналіз основних тенденцій, структури й динаміки зовнішньоторговельних товаропотоків держави в ув'язуванні з аналізом його макроекономічної ситуації;
- інформаційне забезпечення вищих органів державної влади й керування при прийнятті ними рішень в області митної політики й державного регулювання зовнішньої торгівлі;
- аналіз кон'юнктури ринку держави;
- контроль за надходженням митних платежів у Державний бюджет;
- здійснення валютного контролю в межах компетенції митник органів;
- подання даних митної статистики для складання торговельної й окремої статей платіжних балансів держави;
- сприяння в здійсненні державами взаємного обміну інформацією з митної статистики зовнішньої торгівлі;
- рішення інших завдань, обумовлених національною митною політикою.
Далі Методологія визначає, що є вихідними даними при формуванні митної статистики зовнішньої торгівлі. Це відомості, що містяться у ВМД, заповнюваних декларантами при митному оформленні товарів.
Облік товарів, переміщуваних трубопровідним транспортом (нафта, нафтопродукти, газ, вода й ін.) і по лініях електропередач, здійснюється (відповідно до особливостей їх декларування) за партіями товарів, поставлених відповідно до документів, що підтверджують приймання товарів на прикордонних пунктах трубопроводів або ліній електропередач.
У митну статистику зовнішньої торгівлі включаються всі товари (у тому числі цінності, за винятком валютних цінностей, що перебувають в обігу), ввіз і вивіз яких зменшує або збільшує матеріальні ресурси держави.
До основних показників для формування митної статистики зовнішньої торгівлі належать:
- звітний період;
- напрямок товаропотоку (ввіз або вивіз);
- країна походження при ввозі;
- країна призначення при вивозі;
- статистична вартість;
— код і найменування товару;
- вага нетто;
- код і найменування додаткових одиниць виміру;
- кількість за додатковими одиницями виміру;
- характер угоди;
- вид митного режиму;
- категорія відправника (одержувача) товару;
- регіон (республіка, край, область, м. Київ та
м. Севастополь, автономна республіка Крим)
Дані митної статистики зовнішньої торгівлі є власністю держави Україна.
Вихідними даними при формуванні митної статистики є відомості, що містяться у вантажних митних деклараціях (ВМД), що заповнюються декларантами (форми МД-1 та МД-2) при митному оформленні товарів. Особливо варто звернути увагу на те, як ведеться облік товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом (нафта, нафтопродукти, газ, вода й ін.) і по лініях електропередачі. Він здійснюється відповідно до особливостей їх декларування - за партіями товарів, поставлених відповідно до документів, що підтверджують приймання товарів на прикордонних пунктах трубопроводів або ліній електропередач.
Митна статистика зовнішньої торгівлі веде облік ввозу й вивозу товарів у кількісному й вартісному вираженні.
За допомогою митної статистики зовнішньої торгівлі держави ведеться облік ввозу й вивозу товарів на підставі "загальної"" системи обліку зовнішньої торгівлі, при якій ураховуються всі товари, що надходять у межі статистичної території держави або межі, що залишають ці території. При цьому границею статистичної території держави виступає його державний кордон. При цьому Методологія у примітці зазначає, що при "спеціальній" системі обліку зовнішньої торгівлі границею статистичної території держави є його митний кордон.
При "загальній" системі обліку в митній статистиці зовнішньої торгівлі враховуються такі категорії товарів:
Імпорт України:
- товари, увезені для вільного обігу;
- товари, що реімпортуються;
- товари, увезені для переробки на митній території;
- товари, увезені після переробки поза митною територією;
- товари, увезені для переробки під митним контролем;
- товари, увезені на територію держави відповідно до режиму реекспорту;
- товари, увезені на територію держави у вільні митні зони й на вільні склади;
- увезені товари, від яких особа відмовляється на користь держави;
- іноземні товари, увезені в магазини безмитної торгівлі;
- товари, тимчасово ввезені для оренди строком на один рік і більше. Експорт України:
- товари, що вивозять відповідно до митного режиму експорту;
- завезені в державу товари, випущені для вільного обігу, а держави, що вивозять потім з території, відповідно до митного режиму експорту;
- товари, що вивозять після переробки на митній території;
- товари, що вивозять після переробки під митним контролем;
- товари, що вивозять для переробки поза митною територією;
- товари, що вивозять із території держави відповідно до режиму реекспорту;
- товари, що вивозять із території держави з вільних митних зон і з вільних складів;
- іноземні й вітчизняні товари, що вивозять із території держави з магазинів безмитної торгівлі;
- товари, що вивозять тимчасово для оренди строком на один рік і більше.
Не враховуються в митній статистиці зовнішньої торгівлі при "загальній" системі обліку категорії товарів, обумовлені у відповідності з наступними митними режимами:
- товари, переміщувані транзитом через територію держави;
- товари, поміщені під митний режим митного складу;
- тимчасово ввезені (що вивозять) товари, за винятком орендованих строком на один рік і більше;
- іноземні товари, знищувані на території держави;
- товари, що вивозять, від яких особа відмовилася на користь держави, а також знищення товарів;
- товари, що вивозять відповідно до митного режиму вивозу товарів для представництв держави за рубежем.
У митній статистиці зовнішньої торгівлі не враховуються також такі товари: а) валютні цінності (у тому числі монетарне золото), що перебувають в обігу, якими обмінюються банки для врегулювання взаємних розрахунків; предмети застави й інші кошти забезпечення зобов'язань; товари, вартість яких не перевищує порога статистичного спостереження; товари для офіційного (службового) користування дипломатичних і консульських представництв іноземних держав, міжнародних і міжурядових організацій, представництв іноземних держав при цих організаціях; дарунки державним органам, міжнародним і міжурядовим організаціям, главам держав, членам парламентів і урядів;
товари, призначені для забезпечення боєздатності й повсякденної діяльності вітчизняних військових частин, що дислокуються за межами держави, а також перебувають у складі військ ООН, і товари, що повертають на територію держави вітчизняними військовими частинами; товари, що не є предметом комерційних операцій:
1) переміщувані фізичними особами не для комерційних цілей, у тому числі й вантажем, що пересилають у міжнародних поштових відправленнях;
2) поштові знаки;
3) предмети обрядів і церемоній;
4) фотографії, експоновані й виявлені плівки, проекти, малюнки, кальки, рукописи, ділові папери, адміністративні друковані бланки, грамоти, а також будь-який носій інформації, застосовуваний у рамках міжнародного обміну інформацією (у тому числі іноземні стандарти, технічні умови, технічні описи й т. ін.);
5) товари, увезені й вивезені фізичними особами, що виїжджають або в'їжджають на постійне місце проживання, а також біженцями й змушеними переселенцями;
ж) товари, що поставляють у рамках операцій, при яких не перетинається державний кордон країни:
1) морські, річкові судна й літальні апарати, призначені для використання в міжнародних перевезеннях;
риба й всі види морських продуктів, що продаються з вітчизняних судів за кордоном, у тому числі й на іноземні судна, що перебувають у територіальних водах іноземних держав або у відкритому морі; товари, добуті із дна у відкритому морі;
бункерне паливо, баласт, продовольство й інші матеріали, що здобувають за рубежем для вітчизняних транспортних засобів;
реекспорт (у статистичному значенні цього терміна) без завезення в країну;
з) увезені в державу риба й інші морські продукти, добуті у відкритому морі або в територіальних водах іноземних держав на умовах концесії;
и) товари, що поставляють у порядку рекламації, гарантійного обслуговування, а також помилкові поставки товарів.
При ввозі на територію держави та вивозі із цієї території облік ряду товарів у митній статистиці зовнішньої торгівлі має свою специфіку. Зокрема:
а) дорогоцінні метали, які не виступають як платіжні кошти, цінні папери, банкноти
й монети, що не перебувають в обігу, ураховуються в експорті й імпорті за їх
комерційною вартістю;
б) міжурядові поставки, що включають ввіз і вивіз товарів у рамках урядових програм зовнішньої допомоги, ураховуються поза залежністю від того, чи поставляються ці товари в рахунок внесків у фонд технічної допомоги ООН, як дарунки або є позикою, товарообмінною (бартерною) партією або являють собою військові репарації або реституції;
в) гуманітарна допомога враховується за вартістю з розбивкою по державах;
г) бункерне паливо, баласт, продовольство й інші матеріали враховуються при:
- продажу для іноземних морських, річкових судів і літальних апаратів на території держави;
- покупці з іноземних морських, річкових судів на території держави;
д) товари, орендовані строком на один рік і більше, ураховуються за повною вартістю орендованого товару на момент ввозу (вивозу).
У митній статистиці зовнішньої торгівлі при необхідності враховуються особливо - із включенням у зовнішньоторговельний обіг держави - такі категорії товарів, що направляють для переробки або ті, що були піддані переробці на митній території держави, під митним контролем або поза митною територією держави.
При ввозі:
- товари, увезені для переробки на митній території держави, а також увезені для переробки під митним контролем;
- товари, увезені після переробки поза митною територією держави. При вивозі:
- товари, що вивозять після переробки на митній території держави, а вивозять також після переробки під митним контролем;
- товари, що вивозять для переробки поза митною територією держави. Статистична вартість товарів визначається в доларах США за цінами контрактів,
наведених до єдиного базису.
Оцінка вартості імпорту провадиться на базі цін СІФ - порт країни-імпортера або СІП - пункт призначення на границі країни-імпортера. СІФ - (вартість, страхування, фрахт) - умова продажу товару, відповідно до якого в ціну товару включається його вартість і витрати зі страхування й транспортування товару до порту країни-імпортера.
Оцінка вартості експорту провадиться на базі цін ФОБ - порт країни-експортера або ДАФ - границя країни-експортера. ФОБ - (вільно на борті) - умова продажу товару, відповідно до якої в ціну товару включається його вартість і витрати з доставки й навантаження товару на борт судна.
Поняття СІФ, ФОБ, СІП і ДАФ визначалися відповідно до "Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" у редакції 1990 року. Але з 1 січня 2000 року Міжнародні правила Інкотермс були видані та почали діяти в редакції 2000 року.
Метою Інкотермс є розробка зводу міжнародних правил тлумачення торговельних термінів, що найбільш частіше зустрічаються в зовнішній торгівлі. Слід зазначити, що дані правила - приклад уніфікованих міжнародних порядків і в силу цього відомі більшості підприємців як міжнародні правила тлумачення торговельних термінів.
Правилами передбачаються формули 13 тезових умов поставки. Терміни, що їх позначають, розділені на чотири категорії, причому за всіма термінами зобов'язання сторін згруповані за десятьма основними напрямками (обов'язкам продавця «дзеркально» відповідають обов'язки покупця за тими самими напрямками). Інакше кажучи, спираючись на думки різних дослідників та вчених, можна сказати, що Правила Інкотермс 1990 року містили тлумачення зазначених 13 типів договорів, в яких закріплюються положення про розподіл тягаря відповідальності й оплати за фрахт, страхування між продавцем і покупцем, правила за різними видами транспортування вантажів.
Тим самим непевність у різному тлумаченні подібних термінів в окремих країнах може бути зведена до мінімуму або значною мірою зменшена.
Перерахування в долари США провадиться за курсом, установленим національним (центральним) банком держави на день прийняття ВМД.
Не враховуються митною статистикою при "загальній" системі обліку категорії товарів, що визначаються у відповідності з такими митними режимами:
- товари, що переміщуються транзитом через територію України;
- товари, що розміщені під митним режимом митного складу;
- тимчасово ввезені/вивезені товари.
Статистичному спостереженню підлягають товари, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 100 дол. США.
У митній статистиці зовнішньої торгівлі застосовується розподіл зовнішньої торгівлі за наступними групами країн: Європа, Азія, Африка, Америка, Австралія, Океанія, СНД, країни Балтії.
Статистичні публікації з митної статистики зовнішньої торгівлі містять основні дані, що характеризують стан зовнішньої торгівлі держави:
- експорт і імпорт у цілому й у розрізі по країнах і групам країн;
- питома вага окремих країн і груп країн у зовнішній торгівлі даної держави;
- дані з імпорту й експорту в натуральному й вартісному вираженні по товарах у кодах ТН ЗЕД;
- дані з імпорту й експорту в розрізах "товар - країна" і "країна - товар". Дані митної статистики подаються щокварталу й щорічно.