Межі господарсько-правової відповідальності. Зменшення розмір та звільнення від відповідальності

Стаття 219.Межі господарсько-правової відповідальності. Зменшення розмір та звільнення від відповідальності
1. За невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належно йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.
2.Засновники суб'єкта господарювання не відповідають за зобов'язаннями цього суб'єкта, крім випадків, передбачених законом або установчими документами про ство­рення даного суб'єкта.
3. Якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відпо­відача від відповідальності.
4. Сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
1. За загальним правилом, встановленим ч. 1 коментованої статті, за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення госпо­дарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено ГК та іншими законами. Винятки з цього правила стосуються, наприклад, казенного підприємства, яке відповідає за своїми зобов'язаннями лише коштами, що перебу­вають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями казенного підприємства (ч. 7 ст. 77 ГК).
2.За загальним правилом засновники суб'єкта господарювання не відповідають за зобо­в'язаннями цього суб'єкта, крім випадків, передбачених законом або установчими докумен­тами про створення даного суб'єкта. Наприклад, учасники товариства з додатковою відповідальністю у разі недостатності майна товариства несуть додаткову солідарну відповідаль­ність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожно­го з учасників (ч. 4 ст. 80 ГК); учасники повного товариства несуть додаткову солідарну від­повідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном (ч. 5 ст. 80 ГК); таку саму від­повідальність несуть і повні учасники командитного товариства (ч. 6 ст. 80 ГК). Інший при­клад: об'єднання підприємств не відповідає за зобов'язаннями його учасників, а підприємства-учасники не відповідають за зобов'язаннями об'єднання, якщо інше не передбачено установчим договором або статутом об'єднання (ч. 4 ст. 123 ГК).
3. Згідно з ч. З коментованої статті суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності, якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання.
4. Частиною 4 встановлено, що сторони зобов'язання можуть передбачити певні обстави­ні, які через їх надзвичайний характер є підставою для звільнення сторін від господарської відповідальності у разі порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок за­свідчення факту виникнення таких обставин. Очевидно, що тут йдеться про обставини непе­реборної сили (форс-мажорні обставини).
Крім того, відповідно до ст. 617 ЦК особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку. Згідно із ЦК не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.