Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів

Стаття 268. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів
У разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:
1) фізичні характеристики;
2) якість та репутація на ринку;
3) країна походження;
4) виробник.
Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.
Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.
У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних умовах. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини другої статті 267 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більше, ніж одна вартість операції з ідентичними товарами, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
Методи 2 і 3 засновані на використанні як вихідної бази для визначення митної вартості ціни угоди з ідентичними й подібними - тобто однорідними товарами. При цьому рівною мірою може застосовуватися як інформація, наявна в митних органів, так і документально підтверджена інформація, подана декларантом. Основним критерієм при виборі інформації як вихідної бази для визначення митної вартості стає ступінь схожості до умов оцінюваної угоди.
На відміну від статті 267, яка базується виключно на сплаченій ціні або такій, що підлягає сплаті за імпортовані товари, у даному випадку необхідно знайти вартість, яка є взаємозамінюваною. Це дозволяє перейти до другого методу визначення митної вартості.
Визначення ідентичних товарів передбачає, що товари, вартість яких підлягає визначенню, повинні бути однаковими за всіма критеріями, зокрема фізичними характеристиками, якістю, країною походження, репутацією на ринку та відповідним виробником. При цьому допускається розуміння товарів ідентичними у випадках існування невеликих чи незначних розбіжностей у їхньому зовнішньому вигляді. Ці правила беруть свій початок ще у цивільному законодавстві щодо товарів.
Положення коментованої статті також передбачають, що для визнання товарів ідентичними і використання їх як еталону вартості, ці товари: повинні бути продані (відчужені у дозволеному законодавством порядку) для ввезення на територію України, або якщо ці товари ввезені в Україну з оцінюваними товарами одночасно чи не раніше ніж у певний строк до ввезення оцінюваних товарів. Також такі товари були ввезені в тій же кількості і на тих же комерційних умовах. Тобто розбіжностей практично бути не повинно, тому саме ми й будемо мати підстави вважати, що товари підлягають оцінці як ідентичні. При недотриманні названих умов декларанту коментованою статтею надається право на коригування ціни таких товарів та ставиться за обов'язок подальше підтвердження вибору ним ціни й обгрунтування такого вибору.
Але слід зауважити, що новелою цієї статті є дозвіл на використання вартості операцій з ідентичними товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/ або на інших комерційних умовах. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.