Матеріально-технічне постачання та збут

Стаття 264.Матеріально-технічне постачання та збут
1.Матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом по­ставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі- продажу.
2.Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання , а також особливий порядок здійснення поставки продукції для пріоритетних державнихпотреб.(частина друга статті 264 із змінами, внесеними згідно із Законом №3205-ІУ від 15.12.2005р).
3. Основі вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюється цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
1.Частина1 коментованої статті встановлює два види господарських договорів, за допомогою яких опосередковується така форма господарсько-торговельної діяльності як матеріально-технічне постачання і збут,- поставка і купівля-прдаж.При чому ці договори стосуються матеріально-технічного постачання та збуту як продукції виробничо-технічного постачання,так і виробів народного споживання,незалежно від того, чи є вони результатом власного виробництва, чи придбані у інших суб”єктів господарювання (див.коментар до ч.6 ст.265).
2.Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання. Ці особливості, крім Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення
та поставки виробів народного споживання, встановлюються також Особливими умовами поставки окремих видів товарів ( див.ст.271 ГК) та іншими актами законодавства.
Відповідно до коментованої норми законодавством може бути передбачений особливий порядок здійснення поставки продукції для пріорітетних державних потреб. Наприклад,Законом України „Про державне замовлення для задоволення пріорітетних державних потреб” (в ред.від 15.грудня 2005р)встановлено загальні правові та економічні засади формування, розміщення і виконання на договірній (контрактній) основі замовлень держави на поставку (закупівлю)товарів для задоволення пріорітетних державних потреб суб”єктами господарської діяльності України всіх форм власності.
Особливості відносин, що виникають у зв”язку з поставками (закупівлею пріорітетних державних потреб сільськогосподарської продукції, продовольства, озброєння та військової техніки, а також інших спеціально визначених(специфічних) товарів регулюються окремими актами законодавства України.Так,матеріально-технічне забезпечення потреб оборони і національної безпеки України здійснюється відповідно до положень Закону України „Про державне оборонне замовлення” від 3 березня 1999р.
Відносини між суб”єктами господарювання (незалежно від форми власності)держав-учасниць СНД з міжнародних економічних зв”язків будуються відповідно до Угоди про загальні умови поставок товарів між організаціями держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав,вчиненої у Києві 20 березня 1992р.
3.Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються положеннями ГК (статті 179-187,193-201,265-270), іншими законодавчими актами (в тому числі ЦК).