Майно у сфері господарювання

Стаття 139. Майно у сфері господарювання
1. Майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включа­ючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи викорис­товуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.
2. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення госпо­дарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.
3.Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.
4.Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призна­чення, що віднесено законодавством до оборотних засобів.
5. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.
6.Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги.
7.Особливим видом майна суб'єктів господарювання є цінні папери.
1. Коментована стаття визнає майном сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються а інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.
Поняття речі визначено у ст. 179 ЦК, яка під річчю розуміє предмет матеріального світу щодо якого можуть виникати цивільні права і обов'язки. З урахуванням положень статті 190 ЦК майном вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права і обов'язки, однак для визнання цих об'єктів речами в розумінні ГК необхідно, щоб вони відповідали ознакам, зазначеним у ч. 1 коментованої статті, а саме: а) мали вартісне визначення; б)вироблялися чи використовувалися у діяльності суб'єктів господарювання; в) відображалися у балансі цих суб'єктів або враховувалися в інших встановлених законом формах обліку майна цих суб'єктів.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Мінфіну України від 18 жовтня 1999 р. № 242 нематеріальний актив — це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи для надання в оренду іншим особам.
2. Майнові цінності залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, можуть належати до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Зміст цих понять та перелік об'єктів, що відносяться до тієї або іншої економічної форми, встановлені в подальших частинах коментованої статті, в законах та підзаконних нормативно-правових актах з питань бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
3. Визначення поняття «основні фонди (основні засоби)» міститься у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Мінфіну України від 27 квітня 2000 р. № 92, згідно з яким основні засоби — це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціаль­но-культурних функцій і очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік).
Частина 3 коментованої статті відносить до основних фондів виробничого і невиробничого призначення будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.
Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються, зокрема, на основні засоби ( земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди та передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, інвентар (меблі), робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження тощо), інші необоротні матеріальні активи (бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (нетитульні) споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату тощо), незавершені капітальні інвестиції.
4. Оборотними засобами відповідно до ч. 4 коментованої статті є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети і предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, віднесене законодавством до оборотних засобів.
Законодавство про бухгалтерський облік відмовилося від терміна «оборотні засоби», вживаючи натомість термін «оборотні активи», під якими розуміються грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу (п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Мінфіну України від 31 березня 1999 р. № 87). Очевидно, таке розуміння оборотних активів мало ботримати відповідне закріплення і в коментованій статті.
5. Частина 5 у складі майна суб'єктів господарювання виділяє кошти, під якими розуміє гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.
6.Під товарами у складі майна суб'єктів господарювання ч. 6 визнає вироблену продукцію (товарні запаси), виконані роботи та послуги.
Існують й інші визначення цього поняття. Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» товарами є продукція будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому, газоподібному стані, включаючи електроенергію, а також послуги, пов'язані з поставкою товарів, якщо їх вартість не перевищує вартості самих товарів. Ще одне, вужче,визначення поняття «товари» наведено у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», яке під товарами розуміє товари, придбані підприємством для наступного прода­жу (п. 25).
Вироблена (готова) продукція — це запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. Продукція, яка не відповідає наведе­ним вимогам (крім браку), та роботи, не прийняті замовником, зазначаються у складі незавершеного виробництва (п. 24 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»).
Виконані роботи (роботи) — це будь-яка діяльність, пов'язана з проектуванням, будівництвом нових, розширенням, реконструкцією, капітальним ремонтом та реставрацією об'єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, технічним переозброєнням діючих підприємств, а також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- та супутникова фотозйомки тощо, якщо вартість виконання цих послуг не перевищує вартості самого будівництва (ст. 1 Закону України «Ер: закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»).
Під послугами зазначений Закон розуміє будь-яку закупівлю, крім товарів і робіт, включа­ючи підготовку спеціалістів, забезпечення транспортом і зв'язком, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування
7. Цінні папери, як зазначено у ч. 7, є особливим видом майна суб'єктів господарювання. Види і правовий режим цінних паперів, що належать до майна суб'єктів господарюванні встановлені положеннями гл. 17 ГК (див. відповідні коментарі), а також Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 р.