Місце і час здійснення митного оформлення

Стаття 71. Місце і час здійснення митного оформлення

Митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів протягом часу, що його встановлюють митні органи за погодженням з органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 27 цього Кодексу.
Відповідно до міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку, митне оформлення у пунктах пропуску через митний кордон України може здійснюватися цілодобово.
Митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України резидентами (крім громадян), крім випадків переміщення товарів і транспортних засобів через територію України у режимі транзиту, здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких розташовані ці резиденти. У випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, митне оформлення в іншому митному органі може здійснюватися за письмовим погодженням між цим митним органом і митним органом, у зоні діяльності якого розташований відповідний резидент.
Місце здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України нерезидентами (крім громадян), визначається Кабінетом Міністрів України.
Митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через територію України у режимі транзиту, здійснюється митним органом за місцем ввезення цих товарів і транспортних засобів на митну територію України.
Товари, які при ввезенні на митну територію України були оформлені у режим митного складу, у подальшому можуть бути переоформлені у режим транзиту митним органом за місцем розташування митного ліцензійного складу, на якому зберігаються зазначені товари.
Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи можуть визначатися ділянки території з комплексом будівель, споруд, інженерно-технічних засобів та комунікацій, необхідних для здійснення митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, - вантажні митні комплекси, автопорти, автотермінали. Вантажний митний комплекс, автопорт, автотермінал можуть входити до митної служби України як спеціалізована митна організація або належати на праві власності юридичній особі - резиденту, зареєстрованій як суб'єкт підприємницької діяльності. Відкриття вантажних митних комплексів, автопортів, :л "терміналів суб'єктами підприємницької діяльності здійснюється за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Вимоги, яким повинен відповідати вантажний митний комплекс, автопорт, автотермінал, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Митне оформлення товарів і транспортних засобів, які вивозяться за межі митної території України громадянами, може здійснюватися у будь-якому митному органі на всій митній території України.
Митне оформлення товарів (крім тих, що переміщуються у несупроводжуваному багажі, а також автомобілів), які ввозяться на митну територію України громадянами, здійснюється у пунктах пропуску через митний кордон України.
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі, здійснюється митними органами за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян.
Місця здійснення митного оформлення автомобілів, які ввозяться на митну територію України громадянами, визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
На прохання осіб, що переміщують через митний кордон України товари і транспортні засоби, митне оформлення може здійснюватися поза місцем розташування митних органів, а також поза робочим часом, встановленим для митних органів, на умовах, визначених цим Кодексом.
За митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, встановленим для митних органів, митними органами із заінтересованих осіб справляється плата в порядку та у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. Розмір такої плати не може перевищувати вартості фактичних витрат митних органів на вчинення зазначених дій. ( Щодо набрання чинності частини тринадцятої статті 71 див. Закони №2285-ІУ від 23.12.2004, №2505-ІУ від 25.03.2005; частина тринадцята статті 71 набирає чинності з моменту набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі згідно із Законами №3235-ІУ від 20.12.2005; №489-У від 19.12.2006)
За рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи митне оформлення товарів окремих видів може здійснюватися у спеціально визначених для цього митних органах.

Положення коментованої статті встановлюють загальні засади здійснення митного оформлення.
За загальним правилом митне оформлення здійснюється у спеціально визначених для цього місцях у зоні діяльності митного органу, в якому знаходиться відправник абоодержувач товарів. Начальник митниці своїм наказом встановлює розподіл зон діяльності між митними підрозділами.
Порядок визначення місця здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються резидентами та нерезидентами через митний кордон України, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 23 квітня 2003 року №584, регулює питання визначення місця здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються резидентами та нерезидентами (крім громадян) через митний кордон України (далі - товари і транспортні засоби). Митне оформлення товарів, що вивозяться з України резидентами, крім переміщення товарів через територію України в режимі транзиту, здійснюється митними органами, в зоні діяльності яких розташовані ці резиденти. Відповідно до вищезгаданого Порядку за письмовим зверненням резидента та письмовим погодженням між митним органом, у зоні діяльності якого він розташований, та митним органом, у зоні діяльності якого перебувають товари, що підлягають вивезенню, або митним органом у пунктах пропуску через митний кордон України за місцем вивезення цих товарів митне оформлення товарів може здійснюватися відповідно митним органом, у зоні діяльності якого перебувають ці товари, або митним органом у пунктах пропуску через митний кордон України за місцем вивезення цих товарів. У цьому разі резидент подає митному органу, у зоні діяльності якого він розташований, лист про погодження питання стосовно здійснення митного оформлення товарів, що підлягають вивезенню, з митним органом, у зоні діяльності якого перебувають товари, або митним органом у пунктах пропуску через митний кордон України за місцем вивезення цих товарів. Порядок розгляду та прийняття митними органами погодженого рішення із зазначеного питання визначається Держмитслужбою.
Митне оформлення товарів, що вивозяться з України нерезидентами, здійснюється митним органом, у зоні діяльності якого перебувають товари, що підлягають вивезенню.
Товари, що ввозяться в Україну резидентами, крім переміщення товарів через територію України в режимі транзиту, підлягають митному оформленню митним органом, в зоні діяльності якого розташовані ці резиденти. За бажанням резидента митне оформлення товарів, що ввозяться в Україну, може здійснюватися митним органом, в зоні діяльності якого розташований одержувач зазначених товарів, або митним органом у пунктах пропуску через митний кордон України за місцем увезення цих товарів.
Митне оформлення товарів, що ввозяться в Україну нерезидентами, здійснюється митним органом, в зоні діяльності якого розташований одержувач зазначених товарів.
Товари разом з їх упаковкою та маркуванням і транспортні засоби, якими вони переміщуються через митний кордон України, доставляються у місце розташування відповідних підрозділів митних органів і пред'являються у незмінному стані для здійснення митного оформлення.
На підставі письмового звернення резидента чи нерезидента та рішення відповідного митного органу митне оформлення товарів і транспортних засобів може здійснюватися поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митних органів. Порядок прийняття такого рішення митним органом встановлюється Держмитслужбою. У разі, коли митне оформлення товарів і транспортних засобів здійснюється безпосередньо на територіях або в приміщеннях резидентів чи нерезидентів, митним органам у тимчасове користування надаються відповідні службові та побутові приміщення, а також необхідне обладнання та засоби зв'язку на договірних засадах. За митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або в їх позаробочий час справляється плата в порядку та у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.
Митне оформлення товарів і транспортних засобів здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу прийняття митної декларації та всіх необхіднихдля цього документів і відомостей та пред'явлення товарів і транспортних засобів для "пітного оформлення. Митне оформлення товарів і транспортних засобів вважається завершеним після виконання митним органом усіх митних процедур відповідно до заявленого декларантом митного режиму. У разі відмови у митному оформленні товарів : транспортних засобів та пропуску їх через митний кордон України митний орган зобов'язаний надати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Відповідно до статті 17 Митного кодексу України, Положення про Державну митну службу України, затвердженого указом Президента України від 24.08.2000 №1022/2000 р., та на виконання п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.12.2006 р. №630-р наказом Держмитслужби від 31.07.2007 р. №647 було затверджено Типове положення про вантажний митний комплекс як спеціалізовану митну організацію. Це Типове положення було розроблено згідно з вимогами Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.2003 р. №476 "Про затвердження вимог, яким повинен відповідати вантажний митний комплекс, автопорт, автотермінал", розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.12.2006 р. №630-р "Про здійснення організаційних заходів щодо створення вантажних митних комплексів".
Вантажний митний комплекс (далі - ВМК) є спеціалізованою митною організацією, зло входить до системи органів митної служби України та підпорядковується Державній митній службі України. ВМК у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України й Кабінету Міністрів України, Митним кодексом України, наказами Державної митної служби України та вказаним Положенням. Структура, гранична чисельність працівників, штатний розпис, фонд оплати праці, кошторис витрат на утримання ВМК затверджуються Головою Державної митної служби України в установленому порядку.
ВМК є юридичною особою, утримується за рахунок Державного бюджету України, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та найменуванням ВМК, власний бланк, рахунки в органах Державного казначейства України.
Майно ВМК - це майновий комплекс державної форми власності, до якого включено об'єкти, необхідні та достатні для здійснення митного оформлення вантажів, що перевозяться автомобільним і залізничним транспортом, для здійснення державних видів контролю, передбачених законодавством України.
Основні завдання ВМК: сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств України, її подальше зближення з існуючою світовою та європейською практикою; підвищення ефективності митного контролю та митного оформлення вантажів; сприяння розвитку митного оформлення товарів за принципом "єдиного офісу"; скорочення часу, необхідного для митного оформлення вантажів; прискорення вантажообігу та підвищення привабливості України як транзитної держави; забезпечення повноти справляння митних платежів і зборів; раціональне використання державного майна та забезпечення його збереження; забезпечення дотримання працівниками ВМК правил внутрішнього розпорядку, дисципліни, правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії й пожежної безпеки.
ВМК виконує такі функції:
- надання комплексу транспортних сервісних послуг юридичним і фізичним особам, у тому числі іноземним, при митному контролі і митному оформленні, а також при перевезенні вантажів залізничним, автомобільним, морським, річковим і повітряним транспортом;
- створення мережі вантажних терміналів, обладнаних необхідними перевантажувальними засобами та технічними засобами митного контролю;
- будівництво об'єктів майнового комплексу ВМК, створення власних складських площ, у тому числі для товарів, збереження яких потребує спеціальних умов, інших об'єктів інфраструктури;
- надання транспортно-експедиційних послуг при перевезенні експортно-імпортних вантажів залізничним, автомобільним, морським, річковим та повітряним транспортом;
- організація супроводження, охорони та страхування вантажів;
- організація належного складування вантажів і забезпечення їх збереження, надання складу для тимчасового зберігання вантажів, митного ліцензійного складу;
- посередницька діяльність митного брокера та митного перевізника;
- організація співробітництва з транспортно-експедиційними підприємствами, у тому числі з іноземними, при наданні послуг з перевезення експортних, імпортних і транзитних вантажів;
- надання консультативних послуг учасникам зовнішньоекономічних операцій та ін.
ВМК має такі права: одержувати в установленому порядку від митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, органів державної влади, суб'єктів господарювання необхідну інформацію для виконання завдань, покладених на ВМК; вносити на розгляд керівництву Державної митної служби України пропозиції щодо підвищення ефективності митного контролю, митного оформлення вантажів та його прискорення; отримувати від митних органів інформацію стосовно питань, віднесених до компетенції ВМК; брати участь у розробці проектів нормативно-правових актів з питань митного контролю і митного оформлення. ВМК може мати й інші права, необхідні йому для здійснення покладених на нього завдань, якщо такі права будуть надані в установленому порядку Державною митною службою України.
ВМК очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом Голови Державної митної служби України. Він має заступників за напрямами діяльності. Кількість заступників та їх повноваження визначаються Державною митною службою України за поданням начальника ВМК.
Начальник ВМК при виконанні покладених на ВМК завдань представляє інтереси ВМК в органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, в установах і організаціях, укладає господарські та інші угоди з питань, що належать до його компетенції. Начальник ВМК відповідно до покладених на нього обов'язків: здійснює керівництво ВМК, розподіляє обов'язки між заступниками та керівниками структурних підрозділів ВМК, визначає ступінь відповідальності окремих посадових осіб; вносить пропозиції керівництву Державної митної служби України щодо призначення та звільнення посадових осіб ВМК, посади яких віднесено до номенклатури посад Голови Служби, а також щодо заохочення цих посадових осіб і накладання на них стягнень; контролює дотримання працівниками ВМК вимог законодавства України; організує взаємодію ВМК з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; здійснює експертизу проектів наказів, що подаються йому на підпис; видає розпорядження; контролює виконання працівниками ВМК своїх наказів і розпоряджень, якість та своєчасність виконання ними доручень керівництва Державної митної служби України; підписує фінансові й інші службові документи; організовує та веде виховну й профілактично-попереджувальну роботу серед особового складу ВМК; організовує проведення атестації посадових осіб згідно з номенклатурою посад; забезпечує належні умови праці працівників ВМК; здійснює заходи щодо виявлення, попередження та припинення корупції, інших протиправних дій з боку працівників ВМК.
Начальник ВМК відповідає за: якісне, повне та своєчасне виконання завдань, покладених на ВМК; дотримання працівниками ВМК вимог законодавства України; розбудову інфраструктури ВМК; дотримання фінансової та штатно-кошторисної дисципліни; організацію бухгалтерського обліку у ВМК; забезпечення відображення всіх господарських операцій у первинних документах; збереження оброблених документів, реєстрів і звітів протягом строків, установлених законодавством України; добір і розстановку кадрів; виховну роботу з кадрами; професійну підготовку особового складу ВМК; організацію у ВМК роботи з охорони праці; створення безпечних умов праці; дотримання вимог законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці.