Ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій

Стаття 381. Ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій
1. Кабінет Міністрів України може встановлювати перелік товарів (робіт, послуг), екс­порт та імпорт яких здійснюються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності лише за наявності ліцензії.
2. Порядок ліцензування експортно-імпортних операцій та види ліцензій визначаю­ться законом.
3. Режим квотування зовнішньоекономічних операцій запроваджується у випадках, передбачених законом, чинними міжнародними договорами України, та здійснюється шляхом обмеження загальної кількості та/або сумарної митної вартості товарів, яка мо­же бути ввезена (вивезена) за певний період. Порядок квотування зазначених операцій та види квот визначаються законом.
4. Інформація щодо введення режиму ліцензування або квотування публікується в офіційних виданнях у порядку, встановленому законом.
До методів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності належить такі за­ходи обмеження експорту та імпорту товарів, як квотування та ліцензування.
Квотування — це метод регулювання експортно-імпортних операцій шляхом встановлен­ня на визначений період кількісних обмежень обсягів вивозу або ввозу товарів в натурально­му чи вартісному вираженні.
Ліцензування є методом регулювання експортно-імпортних операцій, який передбачає встановлення на визначений період якісних обмежень обсягів вивозу або ввозу товарів. Су­б'єкт зовнішньоекономічної діяльності отримує право здійснити певну зовнішньоекономіч­ну операцію лише за наявності у нього дозволу компетентного державного органу (ліцензії). Ліцензією є документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання — ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.
Ліцензування певних видів господарської діяльності та квотування є засобами державно­го регулювання у сфері господарювання, спрямованими на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.
Відзначимо, що квоти та ліцензії обмежують самостійність суб'єктів зовнішньоекономіч­ної діяльності в аспекті обрання ними ринку та обсягу торгівлі, однак саме ці методи нета­рифного регулювання отримали на сьогоднішній день найбільше поширення у світі.
Порядок ліцензування експортно-імпортних операцій та види ліцензій визначені на сього­дні Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», який передбачає дві формі: ліцензування експорту (імпорту) товарів — автоматичне та неавтоматичне.
Автоматичне ліцензування — це видача ліцензії на експорт (імпорт) товарів, щодо яких не встановлюються квоти (кількісні або інші обмеження). Неавтоматичне ліцензування — видача ліцензії на експорт (імпорт) товарів, щодо яких встановлюються певні квоти (кількіс­ні або інші обмеження).
Ліцензування експорту товарів запроваджується в Україні в разі:
— значного порушення рівноваги щодо певних товарів на внутрішньому ринку, які мають вагоме значення для життєдіяльності в Україні, особливо сільськогосподарської продукції, продуктів рибальства, продукції харчової промисловості та промислових товарів широкого вжитку, першої необхідності тощо. Таке ліцензування має тимчасовий характер і застосову­ється до моменту відновлення рівноваги щодо певних товарів на внутрішньому ринку;
— необхідності забезпечення захисту життя, здоров'я людини, тварин або рослин, навко­лишнього природного середовища, громадської моралі, національного багатства художньо­го, історичного чи археологічного значення або захисту прав інтелектуальної власності, а та­кож відповідно до вимог державної безпеки;
— експорту золота та срібла, крім банківських металів;
— необхідності застосування заходів щодо захисту вітчизняного товаровиробника в разі обмеження експорту вітчизняних матеріалів, необхідних для забезпечення їх достатньою кількістю вітчизняної переробної промисловості протягом періодів, коли внутрішня ціна на матеріали тримається на рівні, нижчому за світову ціну, за умови впровадження КМУ плану стабілізації та за умови, що такі обмеження не призведуть до зростання експорту товарів відповідної галузі вітчизняної промисловості. Зазначені заходи застосовуються виключ­но на недискримінаційній основі;
— необхідності забезпечення захисту патентів, торгових марок та авторських прав;
— необхідності забезпечення виконання міжнародних договорів України; Ліцензування імпорту товарів запроваджується в Україні у разі:
— різкого погіршення стану платіжного балансу та зовнішніх платежів (якщо інші заходи в неефективними);
— різкого скорочення або мінімального розміру золотовалютних резервів;
— необхідності забезпечення захисту життя, здоров'я людини, тварин або рослин, навко-впілнього природного середовища, громадської моралі, національного багатства художнього, історичного чи археологічного значення або захисту прав інтелектуальної власності, а також відповідно до вимог державної безпеки;
— імпорту золота та срібла, крім банківських металів;
— необхідності застосування заходів щодо захисту вітчизняного товаровиробника у ви­падках зростання імпорту в Україну, що заподіює значну шкоду або загрожує таким запо­внянням національному товаровиробнику подібного або безпосередньо конкуруючого това­ру. Таке ліцензування має тимчасовий характер і застосовується на строк, протягом якого можна запобігти значній шкоді або компенсувати вже заподіяну національному товарови­робнику значну шкоду і дати йому можливість відновити прибутковість своєї діяльності;
— необхідності забезпечення захисту патентів, торгових марок та авторських прав;
— необхідності забезпечення виконання міжнародних договорів України.
Рішення про застосування режиму ліцензування експорту (імпорту) товарів, у тому числі встановлення квот (кількісних або інших обмежень), приймається КМУ за поданням цен­трального органу виконавчої влади з питань економічної політики з визначенням переліку конкретних товарів, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню, періоду дії ліцензування та кількісних або інших обмежень щодо кожного товару.
У разі застосування заходів щодо захисту вітчизняного товаровиробника рішення про за­провадження режиму ліцензування приймається Міжвідомчою комісією з міжнародної тор­гівлі згідно із законодавством.
В Україні запроваджені такі експортні (імпортні) ліцензії:
— генеральна — відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару (то­варах) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по ньому товару (товарах);
— разова (індивідуальна) — разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) опера­ції;
— відкрита (індивідуальна) — дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періо­ду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу;
— спеціальна (індивідуальна) — належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який (які) є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів.
Відповідно до Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» стосовно кожного виду товару може встановлюватися лише один вид ліцензії.
Ліцензії видаються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політи­ки, а також у межах наданих ним повноважень — відповідним республіканським органом Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом обласної, Київської і Севастополь­ської міських державних адміністрацій.
У разі порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності порядку здійснення такої діяльності, встановленого цим Законом або іншими законами України, до нього може бути застосовано індивідуальний режим ліцензування згідно із ст. 37 вказаного Закону.
Митне оформлення товарів, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню, здійснюється тільки за наявності відповідної ліцензії.
Здійснення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності зовнішньоекономічних опера­цій без відповідних ліцензій тягне накладення штрафу в сумі 10 відсотків вартості проведе­ної операції, перерахованої у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних ва­лют, установленим НБУ на день здійснення такої операції.
Штрафи стягуються органами державної податкової служби на підставі відповідних рішень центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики у порядку, ви­значеному Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Ліцензування експорту (імпорту) певних видів товарів регулюється спеціальним законо­давством. Наприклад, ліцензування експорту, імпорту дисків для лазерних систем зчитуван­ня, обладнання та сировини для їх виробництва здійснюється відповідно до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування» від 17 січня 2002 р.
Квотування здійснюється шляхом обмеження загальної кількості та/або сумарної митної вартості товарів, які можуть бути ввезені (вивезені) за певний період. Під квотою розуміють граничний обсяг певної категорії товарів (у натуральних чи вартісних одиницях), який до­зволено експортувати з території (імпортувати на територію) певної держави протягом вста­новленого строку.
В Україні запроваджено 4 види експортних (імпортних) квот (контингентів):
1) глобальні — квоти, що встановлюються по товару (товарах) без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;
2) групові — квоти, що встановлюються по товару (товарах) з визначенням групи країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;
3) індивідуальні — квоти, що встановлюються по товару (товарах) з визначенням кон­кретної країни, куди товар (товари) може експортуватись або з якої він (вони) може імпорту­ватись;
4) спеціальні — граничний обсяг (в натуральних та/або вартісних одиницях виміру) ім­порту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку.
На кожен вид товару може встановлюватись лише один вид квоти.
Перелік товарів, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню, інформація про строк дії ліцензій та внесення будь-яких змін до них, порядок подання та розгляду заявок опубліко­вуються в офіційних друкованих виданнях України з повідомленням відповідного комітету СОТ протягом 60 днів з дня опублікування та наданням копій цих публікацій.
Публікація повинна включати таку інформацію:
— перелік товарів, що підлягають процедурам ліцензування;
— контактний пункт для надання інформації про право на одержання ліцензії;
— адміністративний орган (органи) для подання заявок на ліцензію;
— дата і назва публікації, в якій зазначені процедури ліцензування;
— чи є ліцензування автоматичним або неавтоматичним;
— адміністративні цілі — у випадку автоматичного ліцензування імпорту;
— заходи, що застосовуються через процедури ліцензування, — у разі неавтоматичного ліцензування імпорту;
— очікуваний строк тривалості процедури ліцензування, якщо його може бути встановле­но з певною мірою ймовірності, а якщо ні, - то причина, з якої цю інформацію не може бути надано.
У разі якщо квота розподіляється серед держав-постачальниць, інформація про розподіл квоти підлягає опублікуванню з повідомленням про це інших держав, заінтересованих у по­стачанні в Україну певних товарів.
Офіційне опублікування здійснюється у строк не пізніше дати запровадження режиму лі­цензування.