Компетенція комісії з трудових спорів

Комісія з трудових спорів є обов'язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях, за винятком спорів, зазначених у статтях 222, 232 цього Кодексу.
Трудовий спір підлягає розглядові в комісії з трудових спорів, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
(Стаття 224 із змінами, внесеними ігідно is Законом № 2134-12 від 18.02.92)
1. Коментованою стаггею передбачено, що комісія з трудових спорів є обов'язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях, за винятком спорів, що підлягають безпосередньому розглядові у районних (міських) судах (ст. 232 КЗпП), та трудових спорів деяких категорій працівників, зазначених у ст. 222 цього Кодексу.
Проте відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в досудовому порядку, передбаченому законом.
Отже, керуючись статтями 55 і 124 Конституції України, працівник має право вибору: звертатися із заявою про розгляд трудового спору в комісію з трудових спорів чи безпосередньо до суду.
2. Комісії з трудових спорів розглядають спори з таких питань:
— застосування встановлених норм виробітку і відрядних розцінок, а також умов праці, що забезпечують виконання норм виробітку;
— переведення на іншу роботу і оплата праці при переведенні;
— оплата праці при невиконанні норм виробітку, простоях і браку;
— оплата надурочних робіт і робіт у нічний час;
— компенсація за роботу у вихідні, святкові і неробочі дні;
— оплата праці при виконанні робіт різної кваліфікації, при багатоверстатному обслуговуванні, при суміщенні професій (спе¬ціальностей);
— виплата компенсацій при відрядженнях, переведенні чи направленні на роботу в іншу місцевість;
— виплата вихідної допомоги;
— повернення грошових сум, утриманих із заробітної плати на відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації;
— про право на отримання і розмір належної працівнику премії, передбаченої системою оплати праці;
— надання щорічної відпустки встановленої тривалості і виплата грошової компенсації за частину щорічної відпустки чи за невикористану відпустку при звільненні;
— виплата винагороди за вислугу років;
— накладення дисциплінарних стягнень;
— видача та використання спецодягу, спецвзуття, засобів ін¬дивідуального захисту;
— видача молока чи інших рівноцінних харчових продуктів, лікувально-профілактичного харчування.
Комісія з трудових спорів є обов'язковим органом по розглду також й інших трудових спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про працю, колективного і трудового договорів, правил, положень та інструкцій, за винятком спорів з питань, які віднесено до компетенції інших органів чи коли згідно з чинним законодавством встановлено окремий порядок їх вирішення.
3. Комісії з трудових спорів не вправі вирішувати спори з таких питань:
— встановлення норм виробітку (норм часу), норм обслуговування (нормативів чисельності працівників), посадових окладів і тарифних ставок, зміни штату;
— обчислення, призначення і виплата допомоги по державному соціальному страхуванню та обчислення трудового стажу для призначення допомоги;
— обчислення трудового стажу для надання пільг і переваг, коли законодавством встановлено інший порядок розгляду цих спорів (обчислення стажу для виплати винагороди за вислугу років, визначення розмірів ставок заробітної плати, посадових окладів тощо); поновлення на роботі працівників незалежно від підстав для припинення трудового договору; задоволення побу¬тових потреб працівників тощо.
4. За вирішенням трудових спорів до комісії з трудових спорів вправі звертатися усі постійні, тимчасові, сезонні, штатні і позаштатні працівники, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою або організацією, незалежно від того, чи є вони членами профспілки. Визначальним у цьому разі є лише наявність трудового договору, укладеного між власником або уповноваженим ним органом і працівником згідно зі статтями 21 і 23 КЗпП.
5. Комісії з трудових спорів не вправі розглядати спори, які виникають між громадянами і підприємствами, установами, організаціями з приводу виконання договорів підряду, доручення тощо. Це пояснюється тим, що такі відносини регулюються нормами цивільного, а не трудового права.
При вирішенні питання про те, нормами якої галузі права регулюються відносини, що виникли між сторонами, слід виходити не тільки з найменування договору, а й з фактичних обставин його виконання.
Якщо сторони назвали укладену між ними угоду договором підряду, але фактично громадянина було зараховано до штату під¬приємства, установи, організації, то у такому разі відносини між учасниками договору регулюються нормами трудового права. Отже, й спори, пов'язані з виконанням такої угоди, що є по суті трудовим договором, мають розглядатися комісією з трудових спорів. Це правило стосується також випадків, коли на працівника поширювався встановлений для працівників підприємства, установи, організації порядок обліку робочого часу, видачі нарядів, обчислення і виплати на їх підставі заробітної плати.
6. Правила розгляду спорів, передбачені коментованою статтею, не поширюються на правовідносини, які виникли з договорів, укладених громадянами з підприємствами, установами, організаціями на виконання окремих робіт. Це стосується не лише виконання робіт за договором доручення, а й будь-яких разових робіт, коли на громадянина не покладаються обов'язки, перед¬бачені ст. 21 КЗпП.
7. При виникненні незгод з приводу виплати премії слід враховувати, що комісії з трудових спорів вправі розглядати спори лише про виплату тих премій, які обумовлені системою оплати праці на даному підприємстві, в установі, організації, тобто виплата премії має бути передбачена відповідним положенням за виконання заздалегідь визначених виробничих показників. Крім того, у цьому положенні має бути точно визначене коло осіб, які підлягають заохоченню за виконання певних виробничих завдань. Таким чином, до компетенції комісії з трудових спорів віднесене вирішення спорів про виплату працівникам премій, передбаче¬них відповідною преміальною.системою.
8. Якщо ж виплата премії за виконання тих чи інших виробничих показників системою оплати праці заздалегідь не передбачена і, отже, йдеться не про застосування преміальної системи, а про одноразове заохочення за успіхи в роботі, спори про виплату таких премій комісії з трудових спорів і відповідно суди розглядати не вправі. Це правило стосується і тих випадків, коли виплата премії покладається на розсуд власника або уповнова¬женого ним органу.
9. Всі спори щодо повного або часткового позбавлення премій, передбачених системою оплати праці, компетентні розглядати комісії з трудових спорів. Але вони розглядають лише факт вчинення працівником порушення і не вправі розглядати питання про розмір суми, на яку премію було зменшено.
10. Комісії з трудових спорів вправі розглядати спори з приводу надання щорічної відпустки встановленої тривалості та її оплати. При вирішенні цих спорів комісія зобов'язана перевірити додержання власником або уповноваженим ним органом вимог статей 74—84 КЗпП.
Спори про надання і тривалість короткочасної відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з ін¬ших поважних причин, передбачених частиною другою ст. 84 КЗпП, комісіями з трудових спорів не розглядаються.
11. Комісії з трудових спорів не компетентні розглядати спори з питань встановлення посадових окладів і визначення тарифних ставок. Проте, якщо власник або уповноважений ним орган встановив працівникові оклад нижче мінімального розміру, передбаченого схемою посадових окладів, то спір про стягнення невиплаченої суми заробітку комісія з трудових спорів вправі розглянути.
12. У комісії з трудових спорів розглядаються спори про виплату винагороди за вислугу років, які не пов'язані з обчисленням стажу, а стосуються розміру виплати. Тривалість трудового стажу, що дає право на отримання цієї винагороди, встановлюється спеціальними комісіями, які утворюються на підприємствах.
13. В комісії з трудових спорів розглядаються вимоги працівників про оплату за роботу в надурочний час. Заява працівника про оплату надурочної роботи, виконаної за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу чи з його відома, підлягає задоволенню і в тому випадку, коли ця робота застосовувалася з порушенням передбаченого законом порядку (без дозволу профспілкового комітету, з перевищенням установлених норм надурочної роботи).
14. Вирішуючи спори про доплату за суміщення професій (посад) чи збільшення обсягу виконуваних робіт, комісія з трудових спорів має перевірити, чи не входить робота, на яку працівник вказує як на суміщувану, до кола його трудових обов'язків.
Не підлягає додатковій оплаті робота, виконання якої доручено власником або уповноваженим ним органом працівнику, за його згодою, у зв'язку з недостатньою обтяженістю цього працівника протягом робочого часу.
15. Веденню комісії з трудових спорів не підлягають спори між працівником і власником або уповноваженим ним органом, які віднесено безпосередньо до компетенції суду (ст. 232 КЗпП).