Компенсаційні виплати за невиданий спеціальний одяг і спеціальне взуття

Видача замість спеціального одягу і спеціального взуття матеріалів для їхнього виготовлення або грошових сум для їхнього придбання не дозволяється.
Власник або уповноважений ним орган повинен компенсувати працівникові витрати на придбання спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів порушено і працівник був змушений придбати їх за власні кошти. У разі дострокового зносу цих засобів не з
вини працівника власник або уповноважений ним орган зобов'язаний замінити їх за свій рахунок.
(Стаття 164 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3694-12 від 15.12.93)
1. Забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту має на меті зменшення чи знешкодження негативного впливу виробничих факторів на здоров'я працівників, тому вони повинні видаватися працівникам фактично. Відповідальність за забезпечення ними працівників та його своєчасність покладається на власника.
2. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати встановленим нормам і стандартам, що забезпечує їх якість. Відповідно на виробників, постачальників і власників покладається обов'язок дотримання системи норм щодо виробництва і забезпечення працівників якісними засобами індивідуального захисту. Тому їх придбання здійснюється на підприємствах-виробниках або у виробничо-торговельних фірмах, що реалізують продукцію відповідно до законодавства, або за умови, що засоби мають сертифікат якості. Порядок проведення сертифікації передбачено Правилами сертифікації засобів індивідуального захисту працівників, затвердженими наказом Держстандарту України № 322 від 14 червня 1999 р.
Генеральним виробником засобів захисту працівників є виробничо-торговельна фірма «Спецодяг», яка реалізує засоби індивідуального захисту, веде реєстр сертифікованої продукції, поширює необхідну інформацію з цих питань, бере участь в організаційно-методичній роботі по створенню нових видів засобів індивідуального захисту.
Враховуючи викладене та те, що засоби індивідуального захисту повинні відповідати характеру і умовам їх застосування і забезпечувати реальну безпеку праці, заборонено видавати замість спеціального одягу і спеціального взуття матеріали для їх виготовлення або грошові суми для їх придбання.
3. Як правило, грошова компенсація за засоби індивідуального захисту не допускається. Чинне законодавство передбачає окремі випадки, коли власником або уповноваженим ним органом виплачуються гроші, а саме:
а) у разі неналежного виконання власником обов'язку щодо своєчасного забезпечення засобами індивідуального захисту і придбання їх працівником за власні кошти. Слід зауважити, що така компенсація надається лише тому працівникові, який мав право на забезпечення засобами індивідуального захисту і представив документ, яких засвідчує їх купівлю та вартість. У разі відсутності необхідних документів компенсація витрат здійснюється за роздрібними цінами підприємства-виробника. Вартість засобів індивідуального захисту уточнюється бухгалтерією підприємства. Якщо ж витрати перевищують роздрібні ціни, компенсація різниці може бути виплачена, якщо це обумовлено в колективному договорі;
б) у разі невиконання власником обов'язку щодо своєчасної організації хімчистки або прання одягу. Працівнику оплачуються фактичні витрати на прання і хімчистку при поданні документа, що підтверджує вартість зазначених послуг.