Коментар до статті 428. Залишення гинучого військового корабля

Коментар до статті 428. Залишення гинучого військового корабля

1. Залишення гинучого військового корабля командиром, який не виконав до кінця своїх службових обов'язків, а також особою зі складу команди корабля без належного на те розпорядження командира -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

2. Те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,-

карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

1. Об'єктом злочину є порядок виконання військового обов'язку командиром військового корабля і членами його екіпажу, який забезпечує живучість корабля.

2. Об'єктивна сторона злочину полягає у залишенні військового корабля, що гине; 1) командиром, який не виконав до кінця своїх

службових обов'язків; 2) особою зі складу команди корабля без належного на те розпорядження командира.

Під залишенням корабля розуміється схід з нього на берег, на інше судно, катер чи шлюпку, пліт, гелікоптер тощо.

Гинути корабель може в результаті його бойового пошкодження, зіткнення з мілиною чи суходолом або з іншим судном, падіння На нього повітряного об'єкта тощо, наслідком чого є виникнення пожежі чи затоплення,

Командир корабля під час загибелі останнього зобов'язаний:

своєчасно вжити заходів до організованого залишення корабля особовим складом (командир корабля залишає корабель останнім); у мирний та у воєнний час біля свого узбережжя вжити заходів до посадки корабля на найближчу мілину, а у воєнний час далеко від свого узбережжя - затопити корабель і вжити заходів до неможливості його підняття і відновлення ворогом; потурбуватися про спасіння вахтового і навігаційного журналів, таємних документів і спеціальної апаратури або, якщо врятувати їх неможливо, знищити їх, Крім того, у разі бойового пошкодження, пожежі чи затоплення командир корабля зобов'язаний віддати вказівку про локалізацію районів пошкодження, вжити заходів для попередження вибухів і поширення води і вогню у сусідні приміщення (відсіки) тощо. Залишення командиром військового корабля, що гине, без виконання ним вказаних дій є закінченим злочином.

Відповідно, особа зі складу команди корабля може залишити корабель тільки з належного на те розпорядження командира. До отримання такого розпорядження вона може бути задіяна для боротьби з аварією, пожежею, затопленням, для спасіння хворих і пасажирів, для посадки корабля на мілину або його затоплення, для спасіння або знищення відповідної документації та апаратури тощо, або, якщо вона є відповідною службовою особою (старшим помічником (помічником) командира корабля, командиром електромеханічної бойової частини, командиром дивізіону живучості, командиром бойової частини, начальником служби, командиром відсіку чи бойового посту тощо) - організовувати ці дії.

3. Суб'єктом злочину є: 1) командир військового корабля;

2) старший помічник (помічник) командира корабля, якщо під час загибелі корабля саме він командує кораблем, або 3) будь-який інший військовослужбовець, який входить до складу команди корабля.

4. 3 суб'єктивної сторони злочин може бути вчинений умисно або через необережність.

Якщо за обставинами справи командир корабля не міг виконати до кінця своїх обов'язків, а особа зі складу корабля не мала мож-, ливості отримати відповідне розпорядження (скажімо, внаслідок тяжкого поранедня, викидання з корабля вибуховою хвилею, швидкоплинності подій тощо), відповідальність за залишення військового корабля, що гине, виключається.

Статут внутрішньої служби Збройних Сил України від 24 березня 1999 р. (роз-

діл 2).

Корабельный устав Военно-морского Флота СССР. Введен в действие приказоїл главнокомандующего Воєнно-Морским Флотом СССР от 10 января 1978г.№ 10 (cm. cm. 165-175. 188, 193, 312-329).