Коментар до статті 417. Порушення правил кораблеводіння

Коментар до статті 417. Порушення правил кораблеводіння

Порушення правил кораблеводіння, що спричинило загибель людей, загибель корабля або інші тяжкі наслідки,-

карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років.

1. Основний безпосередній об'єкт злочину - встановлений порядок кораблеводіння, якого мають дотримуватися військові кораблі, Його додатковим обов'язковим об'єктом є життя та здоров'я людини і право власності.

Правила кораблеводіння передбачені актами міжнародного та внутрішнього права, які включають як норми, що регулюють загальний порядок кораблеводіння, так і порядок, якого мають дотримуватися тільки військові кораблі.

2. Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечним діянням (діями або бездіяльністю) у вигляді порушення правил кораблеводіння, суспільно небезпечними наслідками у вигляді загибелі людей, загибелі корабля або інших тяжких наслідків, причинним зв'язком між вказаними діяннями та наслідками.

До кораблів (корабельного складу) належать бойові кораблі (підводні човни, авіаносці, крейсери, міноносці), кораблі спеціального забезпечення (мінні, торпедні та інші катери тощо), морські та рейдові судна забезпечення, які перебувають під командуванням офіцера та укомплектовані військовослужбовцями (буксири, баржі, паливозаправники тощо), а також інші судна та шлюпки під військово-морським прапором України.

Порушення правил кораблеводіння, тобто безпосереднього управління кораблем, іншим судном у плаванні, може полягати у неправильному визначенні курсу корабля, порушенні правил входу його у порт чи виходу з порту, правил маневрування і подачі сигналів, проведення водолазних робіт і буксирування, посадки і висадки пасажирів, перевищення установленої швидкості руху, недодержання вимог навігаційних знаків, зупинення судна в заборонених місцях, неправильному розміщенні вантажів, невиконанні сигналів зустрічних суден та невжитті інших заходів щодо запобігання зіткненню кораблів у морі, заходів безпеки на випадок шторму чи інших надзвичайних подій, порушенні порядку врятування на морі і т, ін.

Порушення правил експлуатації військового корабля, яке може полягати, наприклад, в наданні військовим начальником дозволу на вихід у море технічно несправного чи перевантаженого корабля,

не охоплюється ст. 417 і у разі настання тяжких наслідків може бути кваліфіковане за ч. 2 ст. 423, ч. З ст. 424 або ч. 2 ст. 426.

Під загибеллю людей слід розуміти загибель внаслідок порушення правил кораблеводіння хоча б однієї людини. Загибель корабля - це його затоплення або зруйнування. Корабель також вважається таким, що загинув, якщо його поновлення технічно неможливе чи економічно цілком неефективне. До інших тяжких наслідків можуть бути віднесені заподіяння середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень членам екіпажу або іншим особам, зрив виконання бойового завдання, спричинення великої матеріальної шкоди (внаслідок, наприклад, зіткнення корабля з наземними спорудами чи посадження корабля на мілину), розгерметизація підводного човна, нанесення значної екологічної шкоди.

Якщо велика матеріальна шкода чи інші тяжкі наслідки були заподіяні внаслідок порушення заходів безпеки під час проведення ремонту корабля, порушення правил поводження з речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення або внаслідок Інших діянь, не пов'язаних з кораблеводінням, винна особа може бути притягнута до відповідальності, наприклад, за ст. ст. 271, 272, 274, 412, 414, 425.

Оскільки Корабельний статут вимагає від командира корабля управляти кораблем сміливо, енергійно та рішуче, без боязні відповідальності за ризикований маневр, що диктується обстановкою, то у відповідних випадках питання про відповідальність має вирішуватися з урахуванням положень КК щодо виправданого ризику (ст. 42) або крайньої необхідності (ст. 39).

Особа, яка управляла кораблем з порушенням правил кораблеводіння і під час його загибелі не виконала до кінця своїх службових обов'язків і залишила корабель, несе відповідальність за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 417 і 428.

3. Суб'єктом злочину є військовослужбовець, який знаходиться при виконанні обов'язків по управлінню кораблем. Здебільшого ним є командир військового судна. Адже саме командир корабля відповідає за безпеку кораблеводіння і маневрування корабля. Командир корабля не несе відповідальність за аварію корабля, який іде під проводкою лоцмана, але лише у випадку, якщо ця аварія сталася через такі місцеві умови фарватеру, які можуть бути відомі тільки лоцману. Проте, якщо командир корабля виявить, що лоцман веде корабель до явної небезпеки або взагалі не знає своєї справи, він зобов'язаний відсторонити його від управління маневрами корабля.

В окремих випадках суб'єктом злочину може бути старший помічник командира корабля, помічник командира корабля, штурман, вахтовий офіцер, боцман та інший військовослужбовець (військовозобов'язаний під час проходження зборів) - член екіпажу корабля, а також командир з'єднання кораблів, якщо він вступає в безпосереднє управління кораблями.

4. З суб'єктивної сторони злочин може бути вчинений тільки через необережність.

Конвенція про відкрите море від 29 квітня 1958 р. Ратифікована СРСР 20 жовтня 1960р.

Конвенція про міжнародні правила запобігання зіткненню суден на морі від 20 жовтня 1972р. Україна приєдналася до Конвенції 17 листопада 1992р.

Міжнародна конвенція про пошук і рятування на морі від 27 квітня 1979р. Україна приєдналася до Конвенції 17 листопада 1992р.

Конвенція ООН з морського права від 10 грудня 1982 р. Ратифікована Україною З червня 1999 p. (cm. cm. 29-31).

Кодекс торговельного мореплавства від 23 травня l995p. (cm. 13).

Корабельный устав Военно-морского Флота СССР. Введен в действие приказом главнокомандующего Военно-Морским Флотом СССР от 10 января 1978г. № 10.