Коментар до статті 242. Порушення правил охорони вод

Коментар до статті 242. Порушення правил охорони вод

1. Порушення правил охорони вод (водних об'єктів), якщо це спричинило забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або їх природних властивостей, або виснаження водних джерел і створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля,-

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваним мінімумів доходів громадян, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльніс тю на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки,-

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

1. Основний безпосередній об'єкт злочину - встановлений порядок раціонального і науково обгрунтованого використання, відтворення та охорони водних об'єктів від забруднення, засмічення та виснаження. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути життя і здоров'я особи, власність, інші блага.

2. Предмет злочину - водні об'єкти, конкретні різновиди яких перераховано у диспозиції ч. 1 ст. 242. Спільним для них є те, що вони належать до материкових вод, тобто є водними об'єктами суші, пов'язані з біосферою, а їхні води беруть участь у природному кругообігу вод.

Підводними об'єктами слід розуміти природні або створені штучно елементи довкілля, в яких зосереджуються води (річка, озеро, водосховище, ставок, канал тощо). Предметом злочину виступають не лише власне водні маси у рідкому, твердому чи газоподібному стані, а й тверді поверхні, що обмежують їх поширення (береги, дно, русло, склепіння), мікроорганізми і донні відкладення, взаємодія яких забезпечує природне самоочищення і належну якість води, зв'язок водойм з іншими природними об'єктами і всією біосферою.

Поверхневі води - це води різних водних об'єктів, що знаходяться на земній поверхні. Підземні води - це води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах. Водоносний горизонт - це однорідна пластова товща гірських порід, де постійно знаходяться води. Джерела питних і лікувальних вод - це зосереджені виходи (наприклад, ключі, гейзери, джерела) підземних вод, які використовуються або можуть використовуватись для забору питної або лікувальної води з різною технологією її обробки.

Не визнаються предметом злочину, передбаченого ст. 242:

а) внутрішні морські води та територіальне море (див. коментар до ст. 243); б) технічні місткості і накопичувачі води, які безпосередньо включені у технічне або споживче використання, вилучені з природного кругообігу і процес обміну водних мас в яких повністю контролюється людиною (цистерни, системи оборотного водопостачання, опалювальні та охолоджувальні прилади, ставки для нагромадження стічних вод тощо); в) природні або штучні западини, в яких води немає постійно (наприклад, осушені болота, давні гирла рік, солончаки на місці висохлих озер).

3. Об'єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння - порушення правил охорони вод; 2) наслідки у вигляді забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміни їхніх природних властивостей, або виснаження водних джерел, що створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля; 3) причинний зв'язок між діянням та наслідками.

Порушення правил охорони вод вчиняються шляхом дії або бездіяльності і полягають, зокрема, у: невиконанні водокористувачем обов'язку забезпечувати дотримання відповідного санітарного ста-

створили небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля. Про поняття створення небезпеки для життя, здоров'я людей та довкілля див. коментар до ст. 239.

Порушення правил охорони вод, яке не спричинило наслідків, зазначених у ч. 1 або ч. 2 ст. 242, тягне адміністративну відповідальність (ст. ст. 59, 60, 61 КАП).

4. Суб'єкт злочину загальний. Дії службових осіб, які допустили введення в експлуатацію нових або реконструйованих підприємств та інших об'єктів без очисних споруд, за наявності до цього підстав потребують додаткової кваліфікації за ст. 253.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною або необережною формою вини. Вчинення з метою ослаблення держави дій, які полягають у забрудненні вод і спрямовані на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров'ю потрібно кваліфікувати за ст. 113 (диверсія).

6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 242) є спричинення: 1) загибелі або захворювання людей; 2) масової загибелі об'єктів тваринного І рослинного світу; 3) інших тяжких наслідків.

Про поняття загибель людей та інші тяжкі наслідки див. коментар до ст. 236. Поняття захворювання людей охоплює: а) заподіяння шкоди здоров'ю окремих осіб або хоча б однієї людини, що відповідає за ступенем тяжкості тяжким або середньої тяжкості тілесним ушкодженням; б) заподіяння шкоди здоров'ю населення (поява спадкових патологій, потворності або інших відхилень у розвитку дітей, скорочення тривалості життя, істотне підвищення рівня захворюваності населення тощо).

Загибель об'єктів тваринного і рослинного світу- це знищення диких звірів і птахів, бджолосімей, риби та інших представників водної фауни, у т.ч. ікри та мальків, місць їх розмноження і проживання, кормових угідь, приведення у непридатний стан посівів або врожаю сільськогосподарських культур, знищення або пошкодження до ступеня припинення росту лісу, Інших насаджень тощо. Вирішуючи питання про те, чи була загибель зазначених об'єктів масовою (оціночне поняття), потрібно у кожному конкретному випадку враховувати, зокрема, кількість і екологічну цінність знищених об'єктів флори і фауни, можливість їх відтворення, площу виведених з ладу угідь або площу, на якій знищено тварин, риб чи рослин, вартісне вираження шкоди, заподіяної довкіллю і обрахованої за відповідними таксами, обсяг і вартість робіт, які необхідно провести для ліквідації негативних наслідків.

ВК (ст. ст. 1, 5, 18-110).

Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності на них. Затверджений постановою КМ № 486 від 9 травня 1996р.

Порядок здійснення державною моніторингу вод. Затверджений постановою КМ № 835 від 20 липня 1996р.

Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами. Затверджєні постановою КМ № 465 від 25 березня 1999 р.

Інструкція про порядок видачі дозволів на видобування підземних вод. Затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 79 від 28 липня 1994р.

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерноїбезпеки України № З7 від 18 травня 1995р.

Інструкція про порядок здійснення перевірок суб'єктів, що використовують водні ресурси або виконують господарську діяльність у межах водоохоронних зон. Затверджена наказом Дерводгоспу України № 22 від 29 січня 2001 р.

Порядок зменшення спеціально уповноваженими державними органами виконавчої влади лімітів забору, використання води та скидання забруднюючих речовин у разі настання маловоддя. Затверджений наказом МЕПР, Держводгоспу

№ 133/62 від З0 березня 2001 р.

Постанова ПВС № 1 від 26 січня 1990 р. "Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи".