Господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин

Стаття 216.Господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин
1.Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушни­ків господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, інши­ми законами та договором.
2. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасни­кам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
3.Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:
потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є за­стереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (про­давця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є за­стереження про це в договорі;
сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків -е звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зо­бов'язань у натурі;
у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обме­ження відповідальності виробника (продавця) продукції.
1. Вчинення учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання тягне застосування до правопорушника передбачених ГК, іншими законами або санкціо­нованими нормами господарського законодавства заходів відповідальності. Оскільки це від­повідальність за господарські правопорушення (вчинені у сфері господарської діяльності), санкції за них визначені господарським законом. Такий вид відповідальності у ГК і в теорії господарського права визначається як господарсько-правова відповідальність.
Господарсько-правовій відповідальності властиві особливі ознаки.
За формою ця відповідальність є юридичною, тобто являє собою дію (вплив) кредитора (потерпілого) на правопорушника безпосередньо або за допомогою суду. Юридична приро­да такої відповідальності полягає у негативній оцінці поведінки правопорушника з боку дер­жави і в прямій вимозі або санкції закону застосувати до нього заходи майнового впливу у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки, штрафу, пені або інші несприятливі для правопорушника правові наслідки. Загальним принципом цієї відповідальності є державна забезпеченість застосування передбачених договором чи законом майнових та інших господарських санкцій. Держава гарантує застосування їх завдяки системі спеціальних і загальних правозахисних державних органів, функцією яких є саме застосування господарських санкцій.
За змістом господарсько-правова відповідальність загалом є матеріальною і застосовується у формі певної системи майнових (економічних) санкцій, передбачених або дозволених нормами господарського законодавства. Суб'єкти господарювання (як господарські організації, так і громадяни-підприємці) можуть нести як відповідальність лише матеріальні витрати (примусові виплати, неодержання належних сум, зменшення майна внаслідок відшкодування збитків тощо). Господарське законодавство закріплює принцип повної майнової відповідальності суб'єктів господарювання аж до оголошення банкрутом (ч. 4 ст. 205 ГК).
Таким чином, найвищою економічною санкцією згідно із законодавством можна вважати процесуальне (судове) оголошення суб'єкта-боржника банкрутом.
Господарсько-правова відповідальність застосовується лише у разі правопорушення, тоб­то на такій юридичній підставі, як об'єктивні протиправні дії чи бездіяльність правопоруш­ника, і загалом базується на презумпції його вини.
2.Як встановлено ч. 2 коментованої статті, застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, у тому числівідшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, і забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Таким чином, у функціональному аспекті господарсько-правова відповідальність не лише є способом захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів суб'єктів господа­рювання (див. коментар до ст. 20), а й має стимулювати належне виконання учасниками гос­подарських відносин господарських зобов'язань. її головною метою є забезпечення право­порядку у сфері економіки (у господарських відносинах).
3.Реалізації мети господарсько-правової відповідальності сприяють принципи, на яких базується господарсько-правова відповідальність. Згідно з цими принципами, визначеними у ч. З коментованої статті:
потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застере­ження про це в договорі;
передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продук­ції застосовується незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;
сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника, без згоди другої сторони, від виконання прийнятих зобо­в'язань у натурі;
у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.