Гарантії для працівників, обраних на виборні посади

Працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності — інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згдою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.
1. Встановлені у главі VIII Кодексу гарантії та компенсації входять як складова частина до системи правових засобів забезпечення і захисту законних прав та інтересів працівників. Кожний вид гарантій зумовлюється об'єктивізованою формою їх надання, колом працівників, підставами (або випадками) отримання.
До основних форм передбачених у цій главі гарантій належать: надання попередньої або рівноцінної роботи, збереження місця роботи, забезпечення гарантійними та компенсаційними виплатами, надання дня відпочинку, обмеження відрахувань та обмеження розміру відрахувань із заробітної плати, а також заборона відрахувань із певних видів виплат працівникові. До працівників, наділених суб'єктивним правом щодо отримання певної гарантії, належать: працівники, обрані на виборні посади відповідних організацій; працівники, що здійснюють державний або громадський обов'язок; працівники, що зобов'язані проходити медичне обстеження; працівники-донори, працівники — автори винаходів тощо.
Відповідно підставами для надання (та отримання) зазначних гарантій є факт закінчення повноважень обраного на виборну посаду працівника; виконання працівником державного або громадського обов'язку, передбаченого чинним законодавством; переведення, прийняття або направлення на роботу в іншу місцевість; направлення у відрядження, для підвищення кваліфікації, на медичне обстеження; здавання працівником крові; використання працівником у роботі власних інструментів; звільнення від роботи для участі у впровадженні винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції.
2. Статтею 118 КЗпП України передбачено гарантії працівникам, які були обрані на виборні посади в державних органах, кооперативних та інших громадських організаціях і повноважен¬ня яких за цими посадами закінчились (або достроково припи¬нились з поважних причин).
Виборними посадами слід вважати такі, що заміщуються особами шляхом їх обрання у встановленому порядку, передбаченому для формування органів влади (державних, судових і самоврядних) та органів громадських організацій.
3. За чинним законодавством можна відокремити два основних види виборних посад в залежності від того, до структури якого організаційного утворення вони входять, — це виборні посади в органах влади і виборні посади в кооперативних та громадських організаціях.
До першого виду належать виборні посади у такому представницькому державному органі законодавчої влади, яким є Парламент України. Для народних депутатів України ст. 20 Закону України «Про статус народного депутата України» в редакції 2001 р. передбачено, що після закінчення строку їх повноважень, а також у разі дострокового їх припинення за особистою заявою про складення ним депутатських повноважень, їм надається попередня робота (посада). Крім того, передбачені гарантії у разі неможливості її надання: вони зараховується до резерву кадрів Головного управління державної служби України.
4. В державних органах судової влади заміщення посад також здійснюється шляхом обрання громадян у порядку, встановленому Законами України «Про Конституційний Суд України» від З червня 1992 р., «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 р. та іншими нормативно-правовими актами. Однак у них окремо не зазначено право цієї категорії працівників на отримання попередньої (рівноцінної) роботи. З огляду на загальний характер ст. 118 Кодексу видається логічним поширювати її дію на зазначених працівників. При обранні судді до суду загальної юрисдикції на довічний термін поширення гарантії щодо надання попередньої роботи доцільно застосовувати у разі дострокового припинення ним своїх повноважень з поважних причин.
5. Конституцією України закріплено право громадян брати участь в управлінні державними справами, бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (ст. 38 Конституції України). Статтею 6 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 p. № 93-IV пе¬редбачено звільнення депутата з попередньої посади і переве¬дення для постійної роботи до відповідної місцевої ради у разі обрання на виборну посаду в її структурі. Припинення повноважень за цією посадою є підставою для реалізації права на отримання попередньої або рівноцінної роботи (посади).
Законом України «Про органи самоорганізації населення» від 11 липня 2001 р. передбачено функціонування виборних посад керівника та секретаря відповідного органу самоорганізації населення, робота на яких за рішенням зборів (конференції) жителів за місцем проживання може здійснюватись на постійній основі з оплатою праці за рахунок коштів, переданих цьому органу (ст. 21).
6. Іншу сукупність виборних посад, обрання на які передбачає у подальшому надання попередньої або іншої рівноцінної роботи, становлять посади в органах таких організаційних утворень, що мають статус партійної, профспілкової або іншої гро¬мадської організації, сформованих у відповідності до законів України «Про об'єднання громадян» від 16 червня 1992 р., «Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 p., а також споживчих товариств і спілок, створених у порядку, передбаченому Законом України «Про споживчу кооперацію» від 10 квітня 1992 р.
7. Коментована стаття встановлює таку правову гарантію трудових прав, як надання попередньої роботи, під якою слід розуміти останню роботу (посаду), яку працівник виконував (заміщував) за трудовим договором (контрактом) до обрання на виборну посаду.
У разі неможливості повернення працівника на попередню роботу законодавець передбачив надання іншої рівноцінної ро-
боти (посади), яка повинна відповідати його попередній роботі за змістом, умовами праці та кваліфікацією і знаходитись на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.
8. Надання попередньої або іншої рівноцінної роботи працівникові, який звільнився у зв'язку із обранням на виборну посаду у зазначені вище органи і строк повноважень якого закінчився, покладається на власника (уповноважений ним орган), у якого цей працівник працював до обрання.
Право зазначеної категорії осіб на отримання попередньої (рівноцінної) роботи підлягає захисту в установленому законодавством порядку. Стаття 232 КЗпП окремо передбачає можливість судового порядку розгляду спору про відмову у прийняті на роботу виборних працівників після закінчення строку їх повноважень. Крім того, за роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України (п. 6 постанови «Про порядок розгляду трудових спорів» № 9 від 6 листопада 1992 p.), вимушений прогул такого працівника внаслідок відмови у прийнятті на роботу має бути оплачений за правилами частини другої ст. 235 цього Кодексу — тобто у розмірі середньомісячного заробітку або різниці у заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи. Відповідно у разі відсутності можливості надання попередньої роботи внаслідок припинення діяльності підприємства, установи, організації за останнім перед обранням місцем роботи, орган, що розглядає трудовий спір, повинен зобов'язати ліквідаційну комісію, правонаступника або орган, уповноважений управляти майном цього підприємства (установи, організації) виплатити працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу, а також визнати працівника звільненим за п. 1 ст. 40 цього Кодексу. Таким чином, на такого працівника мають бути поширені гарантії законодавства про зайнятість, передбачені для вивільнюваних працівників.