Фінансова діяльність суб'єктів господарювання

Стаття 333.Фінансова діяльність суб'єктів господарювання
1.Фінанси суб'єктів господарювання є самостійною ланкою національної фінансово-кредитної системи з індивідуальним кругообігом коштів, що забезпечує покриття витрат виробництва продукції (робіт, послуг) і одержання прибутку.
2. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання включає грошове та інше фінансове посередництво, страхування, а також допоміжну діяльність у сфері фінансів і страхування.
3. Фінансовим посередництвом є діяльність, пов'язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними орга­нізаціями.
4. Страхуванням у сфері господарювання є діяльність, спрямована на покриття дов­готермінових та короткотермінових ризиків суб'єктів господарювання з використанням заощаджень через кредитно-фінансову систему або без такого використання.
5. Допоміжною діяльністю у сфері фінансів та страхування є недержавне управління фінансовими ринками, біржові операції з фондовими цінностями, інші види діяльності (посередництво у кредитуванні, фінансові консультації, діяльність, пов'язана з інозем­ною валютою, страхуванням вантажів, оцінювання страхового ризику та збитків, інші види допоміжної діяльності).
1. Фінанси суб'єктів господарювання — це самостійна ланка національної фінансово-кре­дитної системи, що характеризується індивідуальним кругообігом коштів. Фінанси суб'єктів господарювання забезпечують покриття витрат виробництва продукції (робіт, послуг) і одержання суб'єктами господарювання прибутку.
2. Частина 2 коментованої статті визначає елементи фінансової діяльності суб'єктів гос­подарювання, що включає: а) грошове та інше фінансове посередництво, б) страхування, в) допоміжну діяльність у сфері фінансів і страхування.
Значна частина цих елементів (видів) фінансової діяльності суб'єктів господарювання є фінансовими послугами — операціями з фінансовими активами, що здійснюються в інтере­сах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених зако­нодавством, — і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів (ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг»).
3. Одним із видів фінансової діяльності є фінансове посередництво — діяльність, пов'яза­на з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законо­давством.
Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредит­ними організаціями. У чинному законодавстві щодо цих суб'єктів господарювання вжи­вається термін «фінансова установа». Під фінансовою установою розуміється юридична осо­ба, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг і внесена до від­повідного реєстру в порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать бан­ки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг (ст. 1 Зако­ну «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг»).
4. Страхування у сфері господарювання як вид фінансової діяльності — це діяльність, спрямована на покриття довготермінових та короткотермінових ризиків суб'єктів господа­рювання з використанням заощаджень через кредитно-фінансову систему або без такого ви­користання.
Більш повне визначення поняття страхування наведене у ч. 1 ст. 352 ГК: страхування — це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарюван­ня (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які фор­муються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів (див. коментар до ст. 35).
5.Частина 5 коментованої статті встановлює примірний перелік видів допоміжної діяль­ності у сфері фінансів та страхування:
а) недержавне управління фінансовими ринками здійснюється об'єднаннями фінансових установ. Останні мають право на добровільних засадах об'єднувати свою діяльність, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України та вимогам законів щодо peгулювання окремих ринків фінансових послуг. Правовий статус, види, порядок створення правовий режим функціонування та припинення діяльності об'єднань визначаються згідно іззаконодавством. Об'єднання фінансових установ набуває статусу саморегулюючої організа­ції після внесення запису про неї до відповідного реєстру, який ведеться державними органами з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг у ме­жах їх компетенції (ст. 16 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг»).
Компетенція окремих видів об'єднань фінансових установ визначається, зокрема, ст. 18 Закону України «Про аудиторську діяльність», ст. 13 Закону України «Про страхування», статтею 17 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», ст. 13 Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
б) біржові операції з фондовими цінностями здійснюються на фондовій біржі — організа­ції, яка створюється без мети отримання прибутку та займається виключно організацією укладення угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних (див. коментар до ст. 360);
в) інші види діяльності — посередництво у кредитуванні, фінансові консультації, діяль­ність, пов'язана з іноземною валютою, страхуванням вантажів, оцінювання страхового ризи­ку та збитків тощо, — здійснюються компетентними суб'єктами господарювання відповідно до законодавства.