Договір енергопостачання.

Стаття 275. Договір енергопостачання.
1.За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару,гарячу і перегріту воду (далі- енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченим договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
2. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
3. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.
4.Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище,зокрема суб’єкти природних монополій, зобов’язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу.
5. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну ( комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.
1.Енергопостачання – одна із форм, у яких здійснюється господарсько-торговельна діяльність суб”єктів господарювання (див. Коментар до ч.3 ст.263). Разом з тим енергопостачання можна визначити як надання енергії певного виду споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу енергії на підставі договору.
Як форма господарсько-торговельної діяльності енергопостачання опосередковується договором енергопостачання ,визначення поняття якого містить ч.1 коментованої статті.
Договір енергопостачання – це господарський договір, за яким енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі- енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Електрична енергія (активна) – це енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-хімічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару (п.1.2 Правил користування електричною енергією,затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996р.(в ред. від 17 жовтня 2005р).
Правила користування електричною енергією передбачають можливість укладення двох видів договорів, які опосередковують забезпечення електроенергією: договору про купівлю-продаж електричної енергії як домовленості двох сторін (постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом і споживача), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами при продажу постачальником електричної енергії споживачу за нерегульованим тарифом, тобто вільними цінами; і договору про постачання електричної енергії як домовленості двох сторін (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом і споживача), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами при продажу постачальником електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства Україні
Теплова енергія — це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу (ст. 1 Закону України «Про теплопостачанні від 2 червня 2005 p.).
Зазначений Закон передбачає укладення договорів купівлі-продажу теплової енергії між ттеплогенеруючою, теплотранспортною або теплопостачальною організацією і споживачами.
2.Частина 2 коментованої статті встановлює заборону на відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання. Однак слід мати на увазі, що у разі введення надзвичайного стану відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16 берета 2000 р. підприємства, установи та організації електроенергетики, розташовані у місцевостях,де введено надзвичайний стан, зобов'язані виконувати розпорядження органів, які здійснюють заходи надзвичайного стану на відповідній території, щодо енергопостачання споживачів незалежно від умов укладених договорів (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про електроенергетику»).
3.Предметом договору енергопостачання є окремі, чітко визначені, види енергії - електрична енергія, пара, гаряча і перегріта вода, найменування яких містяться в державних стандартах або технічних умовах. Такі види ресурсів, як нафта, газ, вода,не є об'єктом договору енергопостачання. Вони можуть бути або об'єктом договору купівлі-продажу (поставки), або об'єктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, передбаченого ст. 714 ЦК.
4.Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про природні монополії» суб'єкт природної монополії — це суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності (монопольнеутворення), який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.
Розбіжності, що виникають при укладенні договору енергопостачання із суб'єктами природних монополій, врегульовуються відповідно до ст. 181 ГК.
Слід також мати на увазі, що згідно з ч. 2 ст. 24 Закону «Про електроенергетику» енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, розташованому на цій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії.
У разі наявності технічної можливості теплопостачальні організації, що здійснюють постачання теплової енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на цій території, в укладенні договору (ч. 4 ст. 25 Закону України „ Про теплопостачання»).
5. Згідно з ч. З ст. 24 Закону «Про електроенергетику» енергопостачальники, які здійснюють передачу електричної енергії з використанням власних мереж, зобов'язані забезпечити рівноправний доступ до цих мереж усіх суб'єктів підприємницької діяльності, що отримали в установленому порядку ліцензію на здійснення відповідного виду діяльності і уклали договір на передачу електричної енергії. Аналогічну норму щодо теплопостачальних організацій містить ч. З ст. 25 Закону України «Про теплопостачання»).