Деякі особливості визначення країни походження товару

Стаття 285. Деякі особливості визначення країни походження товару
Для цілей визначення країни походження товару не враховується походження енергії, машин та інструментів, що використовуються для його виробництва або переробки.
Приладдя, запасні частини та інструменти, використовувані в машинах, пристроях, агрегатах або транспортних засобах, вважаються такими,що походять з тієї самої країни, що і ці машини, пристрої, агрегати або транспортні засоби, за умови їх ввезення та продажу разом із зазначеними машинами, пристроями, агрегатами або транспортними засобами і відповідності їх комплектації та кількості звичайно використовуваним атрибутам, запасним частинам і приладдям.
Країна походження упаковки, в якій товар ввозиться на митну територію України, вважається тією ж, що і країна самого товару, крім випадків, коли національне законодавство країни ввезення передбачає її окреме декларування для тарифних цілей. У цих випадках країна походження упаковки визначається окремо від країни походження товару.
Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари режиму найбільшого сприяння або преференційного режиму визначаються на підставі положень цього Кодексу, законів України, а також міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку.
Особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом.
(Стаття 285 у редакції Закону України від 22 грудня 2005 p. №3269-IV).
Стаття 285 визначає, що енергоносії та пальне, промислове устаткування та обладнання, а також машини та інструменти, які використовуються в обробці або переробці товарів, вважаються нейтральними елементами при визначенні походження кінцевої продукції; їх походження не має значення. Понесені затрати на використання таких матеріалів для виготовлення кінцевої продукції не можуть включатися у додану вартість при визначенні країни походження за критерієм достатньої переробки товару за правилом адвалерної частки.
Частина 5 статті, що коментується закріплює положення про те, що особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом.
Зокрема мається на увазі Закон України "Про Єдиний митний тариф" (далі - Закон), до якого були також внесені зміни згідно із Законом від 22.12.2005 p. №3269-IV. Стаття 18 названого Закону отримала назву: "Визначення походження товарів, повністю вироблених або достатньо перероблених у спеціальних економічних зонах, розташованих на території України, при ввезенні на митну територію України".
Відповідно до ч. 1 статті 18 Закону, товарами, повністю виробленими у спеціальній (вільній) економічній зоні (далі - СЕЗ), вважаються:
1) корисні копалини, видобуті на її території;
2) рослинна продукція, вирощена та зібрана на її території;
3) живі тварини, що народилися і вирощені на її території;
4) продукція, одержана від тварин, вирощених на її території;
5) продукція мисливського та рибальського промислів, видобута на її території;
6) вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснених на її території;
7) товари, вироблені на її території виключно з продукції, зазначеної у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Достатньо переробленими в СЕЗ вважаються товари, якщо:
- декларовані товари класифікуються в тарифній позиції іншій, ніж матеріали чи вироби, що походять з третіх країн і були використані для їх виготовлення;
- у вартості декларованих товарів частка доданої вартості становить не менш як 50 відсотків.
Критерієм достатньої переробки наземних (дорожніх) транспортних засобів, що класифікуються згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності за товарними позиціями 8702, 8703, 8704, є обов'язкове виконання таких виробничих та технологічних операцій:
- виготовлення кузова (кабіни) транспортного засобу, коли з окремих елементів, деталей або вузлів методами нероз'ємного з'єднання виготовляється кузов (кабіна), призначений для подальшого фарбування і складання. При цьому у процесі виготовлення кузова (кабіни) складається в єдине ціле не менш як шість основних елементів кузова (кабіни), серед яких повинні бути дах, боковина ліва, боковина права, підлога;
- фарбування кузова (кабіни);
- спорядження кузова (кабіни);
- складання транспортного засобу.