Державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентно­го законодавства

Стаття 40. Державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентно­го законодавства
1. Державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.
2.З метою запобігання монопольному становищу окремих суб'єктів господарюванняна ринку створення, реорганізація та ліквідація суб'єктів господарювання, придбанняїх активів, часток (акцій, паїв) господарських товариств, а також утворення об'єднань підприємств або перетворення органів влади в зазначені об'єднання у випадках,передбачених законодавством, здійснюються за умови одержання згоди на це Антимонопольного комітету України. Підстави для надання згоди на концентрацію суб'єктів господарювання визначаються законом.
3. У разі якщо суб'єкти господарювання зловживають монопольним становищем на ринку, Антимонопольний комітет України має право прийняти рішення про примусовий поділ монопольних утворень. Строк виконання такого рішення не може бути меншим шести місяців.
4. Примусовий поділ не застосовується у разі:
неможливості організаційного або територіального відокремлення підприємств або структурних підрозділів;
наявності тісного технологічного зв'язку підприємств, структурних підрозділів, якщо частка внутрішнього обороту в загальному обсязі валової продукції підприємства (об'єднання тощо) становить менше тридцяти відсотків.
5.Реорганізація монопольного утворення, що підлягає примусовому поділу, здійснюється на розсуд суб'єкта господарювання за умови усунення монопольного становища цього утворення на ринку.
6. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.
7.Рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень можуть бути оскаржені до суду. Збитки, завдані незаконними рішеннями Антимонопольногокомітету України або його територіальних відділень, відшкодовуються з Державного бюджетуУкраїни за позовом заінтересованих осіб у порядку, визначеному законом.
1. Основна діяльність із забезпечення державного контролю за дотриманням антимоно­польно-конкурентного законодавства здійснюється АМК. Повноваження АМК, в тому числі його структурних підрозділів, посадових осіб, колегіальних органів визначені в Законі України «Про Антимонопольний комітет України».
АМК є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом (ст. 1 Закон «Про Антимонопольний комітет України»).
Основними завданнями АМК є: здійснення державного контролю за дотриманням антимо­нопольно-конкурентного законодавства; запобігання, виявлення та припинення порушень антимонопольно-конкурентного законодавства; контроль за економічною концентрацією сприяння розвитку добросовісної конкуренції.
Для реалізації цих завдань, в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі створено територіальні відділення АМК. У разі необхідності територіальні відділення мо­жуть створюватись в інших адміністративно-територіальних одиницях.
АМК і його територіальні відділення складають систему органів АМК, яку очолює його Голова.
2. Вирішуючи питання про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів гос­подарювання, АМК у кожному випадку звертає увагу на можливість монополізації або суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку або на його значній частині.
Підстави надання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання визначаються у відповідності з Положенням про порядок подання заяв до органів Антимонопольного ко­мітету України щодо попереднього отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господа­рювання (Положенням про концентрацію), затвердженим розпорядженням АМК від 19 лю­того 2002 р.
Разом з тим, АМК може дозволити узгоджені дії або концентрацію суб'єктів господарю­вання, навіть формально, за переліком ознак, заборонених у разі коли вони позитивно впли­вають на конкуренцію.
Якщо позитивний ефект для суспільних інтересів перевищує негативні наслідки обмежен­ня конкуренції, а також у випадку, коли узгоджені дії, концентрація сприятимуть підви­щенню конкурентоспроможності товарів (робіт, послуг), тобто створять позитивні умови для ефективного розвитку ринкової економіки держави Кабінет Міністрів може дати дозвіл на їх здійснення, навіть за наявності заборони АМК.
3.Етап масової структурної демонополізації у нашій країні завершився. Проте залиша­ються потенційно конкурентні ринки. Примусовий поділ монопольних утворень є однією з правових форм демонополізації економіки. Рішення про примусовий поділ монопольного утворення приймається за таких умов: можливість організаційного і територіального виді­лення структурних підрозділів підприємства-монополіста; відсутність тісних технологічних зв'язків між структурними підрозділами; спроможність знов створених підприємств само­стійно працювати на товарному ринку.
4.У випадках, коли суб'єкти господарювання зловживають монопольним становищем на ринку, АМК, його територіальні відділення мають право прийняти постанову про примусо­вий поділ монопольних утворень (ст. 53 Закону України «Про захист економічної конкурен­ції»). Зазначена санкція не застосовується у випадках неможливості організаційного або те­риторіального відокремлення підприємств, структурних підрозділів та структурних одиниць, а також наявності тісного технологічного зв'язку підприємств, структурних підрозділів та структурних одиниць (якщо обсяг продукції, яка вживається суб'єктом господарювання, пе­ревищує тридцять відсотків валового обсягу продукції підприємства, структурного підрозді­лу чи структурної одиниці).
Рішення про примусовий поділ не може бути виконано у строк менший ніж шість місяців.
5. Законодавством передбачені такі форми реорганізації, як розділення, виділення, приєд­нання, злиття і перетворення.
6. Порядок розгляду справ про недобросовісну конкуренцію та інших справ щодо по­рушення антимонопольно-конкурентного законодавства АМК та його територіальними від­діленнями передбачений Тимчасовими правилами розгляду справ про порушення анти­монопольного законодавства України, затвердженими розпорядженням АМК від 19 квітня 1994 р. №5.
7. Згідно зі ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відпо­відач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК повністю або частково до суду в двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Прийняття судом, господарським судом провадження у справі про визнання недійсним тішення органу АМК не зупиняє його виконання, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 60 вка­заного Закону.
У будь-якому випадку, в разі наявності достатніх підстав суд, господарський суд може зу­пинити дію рішення органу АМК.