Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Стаття 380. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
1. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності спрямовується на за­хист економічних інтересів України, прав і законних інтересів суб'єктів зовнішньоеко­номічної діяльності, створення рівних умов для розвитку усіх видів підприємництва у сфері зовнішньоекономічних відносин та використання суб'єктами зовнішньоеконо­мічної діяльності доходів та інвестицій, заохочення конкуренції і обмеження монопо­лізму суб'єктів господарювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
2. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування не мають права втру­чатися в оперативну діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, крім випад­ків, передбачених законом.
3. Перелік та повноваження органів державної влади, що здійснюють регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а також форми її державного регулювання та контро­лю визначаються цим Кодексом, законом про зовнішньоекономічну діяльність, іншими законами.
1. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності — це здійснення державою комплексних заходів щодо впорядкування, контролю, нагляду за зовнішньоекономічною діяльністю та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
Основними засобами регулюючого впливу держави на зовнішньоекономічну діяльність є:
— Засоби тарифного регулювання. Цю групу засобів ще називають засобами митно-та­рифного регулювання. Вони належать до заходів опосередкованого (непрямого) регулюван­ня, оскільки передбачають вплив на економічний стан суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. До їх числа належать регулювання цін і тарифів, встановлення різних видів мит, зборів та інших загальнообов'язкових платежів, надання інвестиційних, податкових та ін­ших пільг, дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій, встановлення штрафних санкцій за порушення правил здійснення зовнішньоекономічної діяльності тощо;
— засоби нетарифного регулювання — група засобів, які передбачають безпосередній (прямий) вплив на відповідні суспільні відносини. Нетарифне регулювання зовнішньоеконо­мічної діяльності є складовою частиною заходів по захисту національного ринку, національ­ного виробника, виконання окремих міжнародних зобов'язань. Воно охоплює комплекс та­ких заходів, як заборона окремих видів експорту або імпорту, ліцензування, квотування, патентування, сертифікація, стандартизація, застосування нормативів та лімітів, встановлен­ня індикативних цін, екологічний, фітосанітарний, ветеринарний, валютний та інші види контролю.
2. Держава та її органи не мають права безпосередньо втручатися у зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів цієї діяльності, за винятком випадків, коли таке втручання здійснюється на підставі закону.
3. Державне регулювання, яке здійснюється Україною як державою в особі її органів у ме­жах їх компетенції, є складовою регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Останнє, поряд з державним регулюванням, охоплює також недержавне регулювання, яке здійсню­ють недержавні органи управління економікою (товарні, фондові, валютні біржі, торгові па­лати, асоціації, спілки та інші організації координаційного типу), що діють на підставі їх установчих документів, а також самі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.
Найвищим органом, який здійснює державне регулювання зовнішньоекономічної діяль­ності, є Верховна Рада України. До її компетенції належать, зокрема:
— прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяль­ності;
— затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України;
— розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зовнішньо­економічної діяльності;
— укладення міжнародних договорів України відповідно до законів України про міжна­родні договори України та приведення чинного законодавства України у відповідність з ци­ми договорами;
— встановлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території України;
затвердження списків товарів, експорт та імпорт яких забороняється згідно із статтями 16, 17 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність».
КМУ, відповідно до положень чинного законодавства:
— вживає заходів до здійснення зовнішньоекономічної політики України відповідно до законів України;
— здійснює координацію діяльності міністерств, державних комітетів та відомств Укра­їни з регулювання зовнішньоекономічної діяльності; координує роботу торгових представ­ництв України в іноземних державах;
— приймає нормативні акти управління з питань зовнішньоекономічної діяльності у ви­падках, передбачених законами України;
— проводить переговори і укладає міжурядові договори України з питань зовнішньоеко­номічної діяльності у випадках, передбачених законами України про міжнародні договори України, забезпечує виконання міжнародних договорів України з питань зовнішньоекономіч­ної діяльності всіма державними органами управління, підпорядкованими КМУ, і залучає до їх виконання інші суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності на договірних засадах;
— відповідно до своєї компетенції, визначеної законами України, вносить на розгляд Вер­ховної Ради України пропозиції щодо системи міністерств, державних комітетів і відомств — органів оперативного державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, повнова­ження яких не можуть бути вищими за повноваження КМУ, визначені згідно із законами України, тощо.
Державним органом, який вживає заходів з регулювання зовнішньоекономічної діяльно­сті є НБУ. До його компетенції віднесено:
— представництво інтересів України у відносинах з центральними банками інших дер­жав, міжнародними банками та іншими фінансово-кредитними установами та укладення від­повідних міжбанківських угод;
— регулювання курсу національної валюти України до грошових одиниць інших держав;
— ведення обліку і розрахунків за наданими і одержаними державними кредитами і пози­ками, операцій з централізованими валютними ресурсами, які виділяються з Державного ва­лютного фонду України у розпорядження НБУ;
— гарантування кредитів, що надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності іно­земними банками, фінансовими та іншими міжнародними організаціями під заставу Держав­ного валютного фонду та іншого державного майна України;
— здійснення інших функцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяль­ність» та інших законів України.
Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики (на сьогодні цим ор­ганом є Міністерство економіки України):
— забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб'єк­тами зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній ринок, координацію їх зовніш­ньоекономічної діяльності, в тому числі відповідно до міжнародних договорів України;
— здійснює контроль за додержанням усіма суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності чинних законів України та умов міжнародних договорів України;
— проводить антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування у порядку, визначеному законами України;
— виконує інші функції відповідно до законів України і Положення про центральний ор­ган виконавчої влади з питань економічної політики.
До системи органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності входять також Державна митна служба України, яка здійснює митний контроль в Україні, а також АМК, що контролює додержання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності антимонопольно-конкурентного законодавства.