Вход

Державні гарантії інноваційної діяльності

Стаття 329. Державні гарантії інноваційної діяльності
1. Держава гарантує суб'єктам інноваційної діяльності:
підтримку інноваційних програм і проектів, спрямованих на реалізацію економічно та соціальної політики держави;
підтримку створення та розвитку суб'єктів інфраструктури інноваційної діяльності;
охорону та захист прав інтелектуальної власності, захист від недобросовісної конку­ренції у сфері інноваційної діяльності;
вільний доступ до інформації про пріоритети державної економічної та соціальної політики, про інноваційні потреби та результати науково-технічної діяльності, крім ви­падків, передбачених законом;
підтримку щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері здійснення інноваційної діяльності.
1. Стимулювання інноваційної діяльності здійснюється різними засобами, серед яких чільне місце посідають державні гарантії для її суб'єктів, зокрема щодо: а) підтримки іннова­ційних програм і проектів, спрямованих на забезпечення публічних інтересів (реалізацію економічної та соціальної політики держави, а також на створення і розвиток суб'єктів ін­фраструктури інноваційної діяльності); б) охорони та захисту прав інтелектуальної власно­сті, захисту від недобросовісної конкуренції у сфері інноваційної діяльності; в) вільного до­ступу до інформації, необхідної для прийняття рішення про започаткування такої діяльності про пріоритети державної економічної та соціальної політики, про інноваційні потреби та результати науково-технічної діяльності, за винятком закритих видів інформації, що охоро­няються законом); г) підтримки в кадровому забезпеченні інноваційної діяльності (підготов­ки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері її здійснення).
Для окремих суб'єктів інноваційної діяльності (іноземних інвесторів та ін.) можуть перед­бачатися й інші гарантії (у разі зміни законодавства; від примусових вилучень та незаконних дій органів влади та управління, їх посадових осіб; отримання компенсації і відшкодування збитків у разі порушення прав та законних інтересів інвесторів з боку згаданих органів/поса­дових осіб; у разі припинення інвестування; щодо використання доходів та переказу прибут­ків — ст. 397 ГК, статті 18—19 Закону «Про інвестиційну діяльність, статті 8—12 Закону «Про режим іноземного інвестування»).
Державне стимулювання інноваційної діяльності здійснюється не лише за допомогою га­рантій, передбачених коментованою статтею та згаданими законами, а й у формі фінансової підтримки та пільг, що надаються суб'єктам такої діяльності.
Фінансова підтримка за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів (у межах коштів, передбачених відповідними бюдже­тами) може надаватися у таких формах (ст. 17 Закону «Про інноваційну діяльність»):
а) повне безвідсоткове кредитування (на умовах інфляційної індексації) пріоритетних ін­новаційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Ав­тономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів;
б) часткове (до 50 %) безвідсоткове кредитування (на умовах інфляційної індексації) інно­ваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Авто­номної Республіки Крим і коштів місцевих бюджетів за умови залучення до фінансування проекту решти необхідних коштів виконавця проекту та/або інших суб'єктів інноваційної діяльності;
в) повна чи часткова компенсація (за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів) відсотків, спла­чуваних суб'єктами інноваційної діяльності комерційним банкам та іншим фінансово-кре­дитним установам за кредитування інноваційних проектів;
г) надання державних гарантій комерційним банкам, що здійснюють кредитування пріо­ритетних інноваційних проектів;
д) майнове страхування реалізації інноваційних проектів у страховиків відповідно до За­кону України «Про страхування».
Крім фінансової підтримки (яка не є обов'язковою і надається через державні та кому­нальні інноваційні фінансово-кредитні установи), суб'єкти інноваційної діяльності можуть мати право на отримання пільг (у вигляді цільових субсидій): а) податкових; б) амортиза­ційних; в) митних. Слід, однак, зазначити, що подібні пільги передбачаються не для всіх суб'єктів інноваційної діяльності: статті 21 і 22 Закону «Про інноваційну діяльність», які пе­редбачали "їх надання, було виключено на підставі Закону від 25 березня 2005 p. № 2505-IV. Проте положення про такі цільові субсидії (пільги) закріплені в законах про створення спеціальних (вільних) економічних зон та надання окремим територіям/об'єктам чи суб'єктам відповідно — спеціального режиму (території пріоритетного розвитку) чи спеціального статусу (технопарку, наукового парку тощо).
Так, Законом «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» (ст. 7) передбачено, що для реалізації проектів технологічних парків таким паркам, їх учас­никам та спільним підприємствам, що виконують проекти технологічних парків державою надаються цільові субсидії у вигляді:
а) звільнення від ввізного мита при ввезенні в Україну для реалізації проектів технологіч­них парків нових устаткування, обладнання та комплектуючих, а також матеріалів, які не ви­робляються в Україні;
б) податкового векселя на суми податкового зобов'язання, що нараховуються згідно із За­коном України «Про податок на додану вартість» при імпорті нових устаткування, обладнан­ня та комплектуючих, зі строком погашення на 720-й календарний день, а при імпорті мате­ріалів, які не виробляються в Україні, зі строком погашення на 180-й календарний день з дня надання векселя органу митного контролю;
в) суми податку на прибуток, одержаного при реалізації проектів технологічних парків, нарахованого в порядку, встановленому Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Зазначені суми податків, що нараховуються при виконанні проектів техноло­гічних парків, технологічні парки, їх учасники та спільні підприємства не перераховують до бюджету, а зараховують на спеціальні рахунки технологічних парків, їх учасників та спіль­них підприємств у строки, встановлені Законом України «Про порядок погашення зобов'я­зань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та іншими законодавчими актами. При цьому на спеціальні рахунки учасників технологічних парків те спільних підприємств, які є виконавцями проектів технологічних парків, зараховуються 50 відсотків зазначених сум податків, а решта — 50 відсотків зазначених сум — зараховується на спеціальний рахунок керівного органу відповідного технологічного парку.
Законом «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» перед­бачаються також особливості (у формі пільг) амортизації (технологічним паркам, їх учасни­кам та спільним підприємствам при реалізації проектів технологічних парків дозволяється прискорена амортизація задіяних у проекті технологічного парку основних фондів і встанов­люється щорічна 20-відсоткова норма прискореної амортизації основних фондів груп 3 та 4; при цьому амортизація задіяних у проекті технопарку основних фондів групи 3 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення — ст. 10), валютного регулю­вання (ст. 11): розрахунки за експортно-імпортними операціями, що здійснюються при вико­нанні відповідно до згаданого Закону проектів технологічних парків, проводяться у строк до 150 календарних днів; кошти, що надійшли в іноземній валюті від реалізації продукції (про­дажу товарів, виконання робіт, надання послуг) технологічних парків, їх учасників та спіль­них підприємств, не підлягають обов'язковому продажу.
Згідно зі ст. 22 Закону «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу техноло­гій» на трансфер технологій, що здійснюється за пріоритетними напрямами інноваційні діяльності загальнодержавного рівня, встановлюється режим його цільового субсидування jвизначеному КМУ порядку відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Цільові субсидії встановлюються у розмірах: суми податку на прибуток підпри­ємств, одержаного від впровадження зазначених технологій, нарахованої за період та у по­рядку, встановлених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»; сум. ввізного мита, що нараховується згідно з митним законодавством України при ввезенні в Україну для реалізації проектів трансферу технологій, устаткування, обладнання та ком­плектуючих, а також матеріалів, що не виробляються в Україні.