Діяльність іноземних підприємців в Україні

Стаття 50. Діяльність іноземних підприємців в Україні
1. Особливості здійснення підприємницької діяльності на території України, нам кон­тинентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні іноземними юридич­ними особами, громадянами визначаються цим Кодексом та іншими законами України.
2.У разі якщо чинним міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила щодо підприємництва, ніж ті, що передбачено законодавством України, застосовуються правила міжнародного догово­ру. Правила міжнародних договорів України, чинних на момент прийняття Конституції України, застосовуються відповідно до Конституції України в порядку, визначеному ци­ми міжнародними договорами.
1. Порядок заснування іноземними громадянами підприємств на території України та участі іноземців у вже заснованих українських підприємствах регулюється чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 26 Конституції України та ст. 2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 4 лютого 1994 р. іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановле­ними Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, згоду на обов'язко­вість яких надано Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства мають право займатися в Україні інвестиційною, а також зовнішньоекономічною та іншими видами підприємницької діяльності, передбаченими за­конодавством України. При цьому вони мають такі самі права і обов'язки, як і громадяни України, якщо інше не випливає з Конституції та законів України. Вибір організаційно-правової форми підприємства з іноземними інвестиціями обмежений чинним законодавством України, яке регулює питання підприємницької діяльності на її території (ст. 16 Закону України «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996 p.).
Порядок реєстрації іноземних інвестицій регулюється приписами Положення про поря­док державної реєстрації іноземних інвестицій, затвердженого постановою КМУ від 7 верес­ня 1996р.
У відповідності із ст. 17 Закону «Про режим іноземного інвестування» установчі доку­менти підприємств з іноземними інвестиціями, крім відомостей, передбачених законодав­ством України для відповідних організаційно-правових форм підприємств, мають містити відомості щодо державної належності їх засновників (учасників).
Згідно з положеннями ст. 123 ГПК іноземні підприємства та організації мають процесу­альні права і обов'язки нарівні з підприємствами і організаціями України.
Порядок розгляду спорів, пов'язаних з іноземними інвестиціями, визначено ст. 26 Закону «Про режим іноземного інвестування». Україна є членом Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами (ратифікована Законом Укра­їни від 16 березня 2000 p.).
2. У ч. 2 коментованої статті закріплено загальне правило, згідно з яким у разі якщо чинним міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила щодо підприємництва, ніж ті, що передбачені законодав­ством України, застосовуються правила міжнародного договору. Якщо відповідні міжнарод­ні угоди відсутні, відносини регулюються національним законодавством без будь-яких винятків і особливостей (наприклад, провадження у справах про банкрутство для кредиторів-нерезидентів).
Господарський суд, застосовуючи норми міжнародного договору, визначає дію цих норм у часі та просторі відповідно до вимог розд. 2 ч. III Віденської конвенції про право міжнарод­них договорів від 23 травня 1969 р. Згідно з ч. 5 ст. 4 ГПК у разі відсутності законодавства, що регулює спірні відносини за участю іноземного суб'єкта підприємницької діяльності, або якщо угодою сторін передбачено застосування міжнародних торгових звичаїв, господар­ський суд, вирішуючи даний спір, може керуватися останніми.