Безоплатне вилучення прибутку (доходу)

Стаття 240.Безоплатне вилучення прибутку (доходу)
1. Прибуток (доход), одержаний суб'єктом господарювання внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності, а також суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу) чи суми податку, не сплаченого за прихований об'єкт оподаткування, підлягають вилученню в доход відповідного бюд­жету в порядку, встановленому законом.
Крім того, з суб'єкта господарювання стягується у випадках і порядку, передбачених законом, штраф, але не більш як у двократному розмірі вилученої суми, а у разі повторного порушення протягом року після застосування цієї санкції — у трикратному розмірі вилученої суми.
2. Перелік порушень, за які до суб'єкта господарювання застосовуються санкції, передбачені цією статтею, а також порядок їх застосування визначаються законами.
У відповідності до приписів коментованої статті, зазначена санкція, а саме безоплатне вилучення прибутку (доходу), може бути застосована у разі порушення суб'єктом господарю­вання встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності. У цьому випадку вилученню в доход бюджету підлягають приховані від оподатковування суми дохо­ду(прибутку) або суми податку, не сплаченого в частині прихованої суми. Застосування цієї дії передбачає низка законодавчих актів.
Так, зазначена адміністративно-господарська санкція може бути застосовна у випадку порушення положень законодавства про ціни і ціноутворення. Зокрема, відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 3 грудня 1990 р. стягненню в доход бюджету підлягає вся сума виручки, необгрунтовано отримана суб'єктом господарювання в результаті порушення державної дисципліни цін або внаслідок порушення порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів або коштів державних підприємств.
Безоплатне вилучення прибутку (доходу) передбачено при окремих порушеннях законо­давства у сфері оподатковування (ст. 21 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р.), за порушення вимог антимонопольного законодавства (ст. 19 Закону України «Про природні монополії» від 20 квітня 2000 p.), законодавства тт телекомунікації (ст. 75 Закону України «Про телекомунікації» від 18 листопада 2003 p.). а та­кож в інших випадках передбачених законом.
Відповідно до приписів статей 207 і 208 ГК при визнанні недійсною угоди, яка суперечить інтересам держави і суспільства, та за наявності наміру в обох сторін (і за взаємного виконання угоди) за рішенням суду в доход бюджету (держави) стягується все отримане сторона­ми за угодою. Якщо ж угода виконана тільки однією зі сторін, то з іншої сторони стягується в доход бюджету як усе отримане нею за угодою, так і все належне іншій стороні. За наявне — ж наміру тільки у однієї сторони все отримане нею повинно бути повернуте іншій стороні.При цьому за рішенням суду в доход держави стягується все отримане (належне) стороною,у чиїх діях був намір на здійснення протиправної угоди.
Безоплатне вилучення прибутку (доходу) як вид адміністративно-господарських санкцій припускає, крім вилучення відповідних сум, і накладення штрафу, розмір якого не може бути більшим дворазового розміру вилученої суми, а повторно — триразового. Як приклад можна навести ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», відповідно до якої, крім стягнення із суб'єкта господарювання необгрунтовано отриманого виторгу, стягується штраф у подвій­ному розмірі від необгрунтовано одержаної суми виручки.