Асоційовані підприємства. Холдингові компанії

Стаття 126. Асоційовані підприємства. Холдингові компанії
1. Асоційовані підприємства (господарські організації) — це група суб'єктів господа­рювання — юридичних осіб, пов'язаних між собою відносинами економічної та/або ор­ганізаційної залежності у формі участі в статутному фонді та/або управлінні. Залеж­ність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною.
2. Проста залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі якщо одне з них має можливість блокувати прийняття рішень іншим (залежним) підприємством, які повинні прийматися відповідно до закону та/або установчих документів цього підпри­ємства кваліфікованою більшістю голосів.
3. Вирішальна залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі якщо між підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок пе­реважної участі контролюючого підприємства в статутному фонді та/або загальних збо­рах чи інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства, зокрема володіння контрольним пакетом акцій. Відносини вирішальної залежності можуть встановлювати­ся за умови отримання згоди відповідних органів Антимонопольного комітету України,
4. Про наявність простої та вирішальної залежності має бути зазначено у відомостях державної реєстрації залежного (дочірнього) підприємства та опубліковано відповідне до закону.
(Частина четверта статті 126 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2424-Wвід 04.02.2005)
5.Холдингова компанія — відкрите акціонерне товариство, яке володіє, користуєть­ся, а також розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток паїв) двох або більше корпоративних підприємств (крім пакетів акцій, що перебувають у державній власності).
(Частина п'ята статті 126 в редакції Закону № 3528-IVвід 15.03.2006)
6.Якщо корпоративне підприємство через дії або бездіяльність холдингової компа­нії виявиться неплатоспроможним та визнається банкрутом, то холдингова компанія несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями корпоративного підприємства.
(Частина шоста статті 126 в редакції Закону № 3528-IVвід 15.03.2006)
7.Загальні засади функціонування холдингових компаній в Україні, а також особли­вості їх утворення, діяльності та ліквідації регулюються Законом України «Про холдин­гові компанії в Україні» та іншими нормативно-правовими актами.
(Частина сьома статті 126 в редакції Закону № 3528-IVвід 15.03.2006)
1.Асоційовані підприємства (господарські організації) визначаються законом як група суб'єктів господарювання — юридичних осіб, пов'язаних між собою відносинами економіч­ної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та/або управлінні Слід, однак підкреслити, що зазначена група (асоційовані підприємства) сама по собі не є єдиним (цілісним) суб'єктом господарського права (об'єднанням підприємств), якщо тільки вона не набуває форми відповідного господарського об'єднання.
Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною. Зміст простої і вирішальної залежності розкривається, відповідно, у частинах 2 та 3 коментоване: статті.
2. Проста залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі якщо одне з hieмає можливість блокувати прийняття іншим (залежним) підприємством рішень, які мають прийматися відповідно до закону та/або установчих документів цього підприємства ква­ліфікованою більшістю голосів. Так, кваліфікованою більшістю не менш як у 3/4 голосів ак­ціонерів, котрі беруть участь у зборах, приймаються рішення загальних зборів акціонерів щодо: 1) внесення змін до статуту товариства; 2) ліквідації товариства. Виходячи з цього як­що одне з асоційованих підприємств має, наприклад, 25 % + 1 акцію у статутному капітані акціонерного товариства, то така залежність останнього є простою.
3. Відповідно до ч. З коментованої статті вирішальна залежність між асоційованими під­приємствами виникає у разі коли між підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства: а) у ста­тутному фонді іншого (дочірнього) підприємства; б) у статутному фонді та загальних зборах чи інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства; в) у загальних зборах чи інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства.
Одним із проявів вирішальної залежності є, зокрема, володіння контрольним пакетом акцій.
Відносини вирішальної залежності можуть встановлюватися за умови отримання згоди відповідних органів АМК.
Зазначення поняття вирішальної залежності, закріплене у ч. З, відрізняється від визначенняпоняття контролю як вирішального впливу однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини, передбаченого абз. 4 ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 р. Згідно з цим Законом такий вплив здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема, завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого на­глядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання.
4. Як встановлено ч. 4 коментованої статті, про наявність простої та вирішальної залежності має бути зазначено у відомостях державної реєстрації залежного (дочірнього) підприєм­ства та опубліковано відповідно до закону. Однак ця норма відсутня в Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».
5. Частина 5 визначає холдингову компанію як відкрите акціонерне товариство, яке володіє, користується, а також розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств (крім пакетів акцій, що перебува­ють у державній власності). Державною холдинговою компанією є холдингова компанія, утворена у формі акціонерного товариства, всі акції якого належать державі.
6. Велике значення для захисту прав корпоративного підприємства від дій або бездіяльності холдингової компанії мають положення ч. 6 коментованої статті, згідно з якими у разі коли корпоративне підприємство через дії або бездіяльність холдингової компанії виявиться неплатоспроможним і визнається банкрутом, холдингова компанія несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями корпоративного підприємства.
7. Загальні засади функціонування холдингових компаній в Україні, а також особливості їх утворення, діяльності та ліквідації визначаються Законом України «Про холдингові компанії в Україні» від 15 березня 2006 р. та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до зазначеного Закону холдингові компанії можуть утворюватися:
а) органами, уповноваженими управляти державним майном, державними органами приватизації самостійно або разом з іншими засновниками шляхом об'єднання у статутному фонді холдингових корпоративних пакетів акцій (часток, паїв);
б) іншими суб'єктами на договірних засадах.
У випадках, передбачених законодавством, холдингові компанії утворюються за умови попереднього отримання дозволу відповідного органу АМК або КМУ на концентрацію, узгоджені дії суб'єктів господарювання. Проекти установчих документів холдингових компаній, які утворюються за умови отримання зазначеного дозволу, підлягають погодженню з відповідним органом АМК. Закон встановлює також особливості утворення та діяльності державних холдингових компаній (ДХК):
а) особливий склад ініціаторів утворення та засновників ДХК;
б)визначення галузей або сфер діяльності, в яких не допускається утворення ДХК у процесікорпоратизації та приватизації (див.: постанову КМУ «Про затвердження переліку галузей або сфер діяльності, в яких не допускається утворення державних холдингових компаній у процесі корпоратизації та приватизації» від 12 травня 2007 p.);
в) рішення про утворення ДХК у процесі корпоратизації та приватизації погоджується з КМУ в порядку, встановленому його постановою «Про погодження Кабінетом Міністрів України рішення щодо утворення державних холдингових компаній у процесі корпоратиза­ції та приватизації» від 25 жовтня 2006 р. № 1477;
г) ДХК утворюються відповідно до Порядку утворення державних холдингових компаній у процесі корпоратизації та приватизації, затвердженого наказом Мінекономіки України та ФДМУ від 11 серпня 2006 р. № 275/ 1252.