Антимонопольно-конкурентне законодавство

Стаття 41. Антимонопольно-конкурентне законодавство
1. Законодавство, що регулює відносини, які виникають у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму у господарській діяльно­сті, складається з цього Кодексу, закону про Антимонопольний комітет України, інших законодавчих актів.
2.Положення цієї глави Кодексу не поширюються на відносини, у яких беруть участь суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, якщо результат їх діяльності проявляється лише за межами України, якщо інше не передбачено чинним між­народним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України.
3.Законом можуть бути визначені особливості регулювання відносин, пов'язаних з недобросовісною конкуренцією та монополізмом на фінансових ринках і ринках цінних таперів.
1. В умовах ринкової економіки успіху у господарській діяльності досягає підприємець, який пропонує на ринку якісні товари найкращого ґатунку за найнижчими цінами. Такі ре­зультати можливі тільки за умови вільної конкуренції, де кожен з учасників може конкурува­ти та перемагати конкурентів завдяки перевагам, яких здобув власними силами. Ці умови гарантує антимонопольно-конкурентне законодавство.
Структуру антимонопольно-конкурентного законодавства України складають норматив­но-правові акти різної юридичної сили: Конституція України, закони України, укази Прези­дента України, постанови Верховної Ради України; декрети і постанови КМУ, норматив­ні документи, що затверджуються АМК як самостійно, так і разом з іншими міністерствами і відомствами.
2. Кодекс регулює відносини з розвитку конкуренції та запобігання зловживанням моно­польним (домінуючим) становищем, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України. Якщо результати діяльності суб'єктів господарювання про­являються лише за межами України, то вони безпосередньо не впливають і не можуть з плинути на конкурентні відносини у межах України і на них не поширюється дія ГК.
Міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, можуть бути передбачені винятки з положень коментованої статті.
3. За участі АМК створено та функціонує новий уповноважений орган з питань регулю­вання ринку фінансових послуг — Департамент фінансових установ і ринків Міністерства фінансів України