Акціонерні товариства

Стаття 81. Акціонерні товариства
1.Акціонерні товариства можуть бути відкритими або закритими.
2.Акції відкритого акціонерного товариства можуть розповсюджуватися шляхом від­критої підписки та купівлі-продажу на біржах. Акціонери відкритого товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства.
3.Акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом під­писки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають пе­реважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.
4.Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести уста­новчі збори і державну реєстрацію акціонерного товариства.
5.Загальна номінальна вартість випущених акцій повинна дорівнювати розміру ста­тутного фонду акціонерного товариства, який не може бути меншим від розміру, визна­ченого законом.
6. Засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами. У випадку, якщо у створенні товариства беруть участь громадяни, договір має бути посвідченим но­таріально.
7.Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли від­повідно до установчого договору.
8.Відкрита підписка на акції при створенні акціонерного товариства організовується засновниками. Засновники в будь-якому випадку зобов'язані бути держателями акцій на суму не менш як двадцять п'ять відсотків статутного фонду і строком не менше двох років.
9.Порядок створення акціонерних товариств, в тому числі проведення установчих збо­рів, визначається законом.
10.Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите в порядку, пе­редбаченому законом.
11.Особливості створення та діяльності державних акціонерних товариств визначаю­ться цим Кодексом, законом про державні підприємства, іншими законами.
12.Інші особливості діяльності акціонерних товариств визначаються цим Кодексом, законом про господарські товариства, іншими законами.
1. У коментованій статті, як і в Законі України «Про господарські товариства» (ст. 25), пе­редбачається можливість для засновників вибору виду AT— відкрите чи закрите, а також визначаються основні відмінності між ними.
2.Серед таких відмінностей — порядок розміщення та обігу акцій. Акції відкритого ATІ далі — ВАТ) розповсюджуються шляхом відкритої підписки, а їх купівля-продаж на вто­ринному ринку може здійснюватися на фондових біржах. Закон «Про господарські товари­ства» (ст. 25) та ГК (частини 2 і 6 даної статті) передбачають і таку особливість ВАТ, як про­ведення при його заснуванні відкритої підписки на акції, що, власне, було притаманне для акціонерних товариств з моменту їх виникнення як нової організаційно-правової форми під­приємництва (кінець XVI—початок XVII століття), найбільш адекватної ринковим умовам господарювання. Саме ця особливість ATдозволяла у період його заснування нагромадити значний капітал шляхом залучення до участі (крім засновників) осіб, які бажали передплати­ти акції і сплатити за них відповідну суму (зазвичай частину номінальної вартості, взявши обов'язок сплатити решту протягом встановленого строку).
Однак такий порядок створення ATі відповідно — формування його статутного капіталу дозволяв несумлінним засновникам зловживати своїм становищем і використовувати спла­чені за акції кошти у власних інтересах. Уникнути подібних ситуацій дозволяє використання при заснуванні ATбудь-якого виду (ЗАТ чи ВАТ) закритої підписки, що і передбачено, на­приклад, німецьким законодавством, а також ЦК та Законом «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 р. Відповідно до ч. 2 ст. 155 ЦК при заснуванні ATусі його акції мають бути розподілені між засновниками; відкрита ж підписка на акції акціонерного това­риства не провадиться до повної сплати статутного капіталу. Згідно з ч. 4 ст. 28 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» перше розміщення акцій ВАТ є виключно закритим (при­ватним) — серед засновників.
Власники акцій ВАТ на власний розсуд (без врахування інтересів інших акціонерів та са­мого товариства) вправі вчиняти щодо них будь-які правочини з дотриманням вимог законо­давства (подарувати, продати, обміняти на інші цінності, заповідати тощо).
3. Обіг акцій закритого акціонерного товариства (далі — ЗАТ) обмежується як на етапі за­снування товариства (акції розподіляються між його засновниками), так і в процесі додатко-зих емісій (акції розміщуються серед заздалегідь визначеного кола осіб). Крім того, встанов­люються обмеження щодо обігу акцій на вторинному ринку шляхом заборони їх купівлі-продажу на фондових біржах, а також надання переважного права акціонерам ЗАТ і самому товариству на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.
4.ATбудь-якого виду (відкрите чи закрите) належить до інституційних емітентів цінних паперів (акцій), у зв'язку з чим діяльність його засновників та самого товариства підпоряд­ковується вимогам щодо публічності (в тому числі щодо оприлюднення основних відомо­стей про товариство, акції, які ним емітуються). На засновників ATпокладається обов'язок повідомити про намір створити ATпевних параметрів, а також здійснити інші необхідні для цього кроки: провести відповідно до встановлених вимог підписку на акції (розмістити акції між засновниками), скликати установчі збори та здійснити державну реєстрацію товариства.
5. Статутний фонд (капітал) акціонерного товариства — як гарант його майнової само­стійності та можливості забезпечення законних інтересів його кредиторів за рахунок цього майна — має відповідати певним вимогам: 1) щодо розміру, який не може бути меншим від визначеного законодавством як мінімальний; 2) щодо відповідності розміру статутного фон­ду ATзагальній номінальній вартості випущених акцій — ці величині мають збігатися. ЦК (статті 155—158) та Закон «Про господарські товариства» (статті 32—34, 38—39) перед­бачають правові механізми підтримання активів ATна певному рівні (не менше розміру ста­тутного капіталу, визначеному в статуті AT, або принаймні мінімального його розміру, вста­новленого законом).
6. Відносини між засновниками ATнабувають правового оформлення шляхом укладення між ними договору, який повинен фіксувати: намір зазначених осіб створити ATпевних па­раметрів; порядок здійснення ними спільної діяльності із створення ATі розподіл обов'язків щодо цього між сторонами договору; відповідальність засновників перед особами, які підписалися на акції, і третіми особами. Форма договору між засновниками — письмова, а в разі якщо серед засновників є громадяни, договір має бути посвідчений нотаріально.
7. Засновники відповідають за зобов'язаннями, що виникли відповідно до укладеного між ними договору про створення AT, усім своїм майном, на яке може бути звернено стягнення, при цьому їх відповідальність є солідарною. Це положення значною мірою гарантує захист прав та законних інтересів кредиторів за зобов'язаннями засновників AT, що виникли у про­цесі створення товариства.
8. З метою попередження зловживань з боку засновників під час заснування ВАТ шляхом проведення відкритої підписки (тобто розміщення акцій серед заздалегідь не визначеного кола осіб) вони не лише зобов'язуються організувати відповідно до вимог закону проведен­ня такої підписки, на них ще покладається обов'язок бути держателями акцій на суму, не меншу як двадцять п'ять відсотків статутного фонду протягом певного строку (не менше двох років), що має підтвердити серйозність їх намірів щодо створення AT. Однак зазначене положення (передбачене не лише ч. 8 коментованої статті, а й ч. 1 ст. 30 Закону «Про госпо­дарські товариства») не підкріплюється встановленням негативних наслідків у формі відпо­відних санкцій у разі порушення згаданих обов'язків засновників.
9. Порядок створення AT, у тому числі оприлюднення його засновниками свого наміру створити ATпевних параметрів, розміщення акцій, проведення установчих зборів, забезпе­чення державної реєстрації товариства тощо, визначається нормами гл. 1 «Акціонерне то­вариство» розділу II «Окремі види товариств» (статті 6,29—31) Закону України «Про госпо­дарські товариства», який навіть після внесення до нього змін від 27 квітня 2007 р. (мета останніх — приведення цього Закону у відповідність з положеннями ЦК) не враховує ні по­ложень ЦК (ч. 2 ст. 155) щодо єдиного порядку створення AT, ані положень Закону «Про цін­ні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 р. (ч. 4 ст. 28) щодо першого розміщення акцій ВАТ виключно шляхом приватного (закритого) їх розміщення серед засновників.
10.Однією з особливостей ATє можливість його перетворення в передбаченому законом порядку із закритого на відкрите та навпаки. Останнє (перетворення з відкритого на закрите) потребує застосування спеціальних правових процедур, спрямованих на захист акціонерів, не згідних з подібним рішенням. У разі коли всі акції опиняються в руках однієї особи, ви­рішення цього питання залежить від неї.
11.Державні AT, попри їх формальну рівність з іншими суб'єктами господарювання, по­требують спеціальної регламентації з огляду на специфіку їх правового становища (заснов­ником і зазвичай єдиним учасником такого товариства є держава в особі уповноваженого ор­гану; створення такого товариства пов'язано з публічними інтересами, якими і мають керуватися посадові особи товариства; виконавчий та контрольні органи товариства форму­ються відповідно до встановленого державою порядку; дивіденди за акціями такого това­риства надходять до державного бюджету тощо). Відтак, особливості створення та діяльно­сті державних ATвизначаються ГК, іншими законами, у тому числі законом про державні підприємства, прийняття якого передбачається ГК.
AT(як різновид господарського товариства), у статутному фонді якого більше 50 відсот­ків акцій (часток, паїв) належить державі, зобов'язане: 1) відповідно до абз . 2 ч. 5 ст. 79 ГК для закупівель товарів, робіт чи послуг застосовувати процедури закупівель, визначені Зако­ном України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»; 2) згідно з ч. 5 ст. 89 ГК на кожний наступний рік складати і виконувати річний фінансовий план відповідно до ст. 75 ГК.
12. ГК встановлює лише основні засади створення, функціонування та припинення госпо­дарських товариств, передбачаючи, що решта питань (у тому числі щодо особливостей ді­яльності ATу певних сферах економіки, щодо певних видів діяльності тощо) регулюється Законом України «Про господарські товариства», іншими законами (зокрема «Про привати­зацію державного майна» від 4 березня 1992 р., «Про банки і банківську діяльність» від 7 лю­того 2000 р., «Про страхування» від 7 березня 1996 р., «Про Національну депозитарну систе­му та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10 грудня 1997 р., «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15 берез­ня 2001 р., «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2000 р., «Про холдингові компанії в Україні» від 15 березня 2006 р. тощо).
Примітка. У ЦК види ATвзагалі не згадуються; при цьому закріплюється єдиний поря­док створення останніх — шляхом розподілу акцій між засновниками — ч. 2 ст. 155 ЦК (що передбачається лише для ЗАТ — ст. 29 Закону «Про господарські товариства» та ч. З комен­тованої статті) і водночас не виключається можливість проведення відкритої підписки на акції за умови повної оплати статутного капіталу товариства (ч. 2 ст. 155 ЦК). Крім того, у ЦК закріплюються основні положення щодо: створення AT— ст. 153, його статуту — ст. 154, статутного капіталу — статті 155—157, обмежень стосовно випуску цінних паперів та виплати дивідендів — ст. 158, органів товариства — статті 159—161; аудиторської пере-зірки діяльності AT— ст. 162.